Повернення із СЗЧ: християнські спільноти Хмельниччини допоможуть зробити перший крок

15 жовтня 2026 р. 17:56

15 жовтня 2026 р. 17:56

Є життєві ситуації, в яких недостатньо просто знати закон чи отримати правильну інструкцію. Людині ще потрібно знайти в собі сили подивитися правді в очі, визнати те, що вже сталося, і зрозуміти, що робити далі. Самовільне залишення військової частини — одна з таких ситуацій.

Священнослужителі християнських церков знають про цю проблему не лише з новин. До них звертаються самі військовослужбовці, їхні дружини, матері, батьки, близькі. Хтось приходить за порадою, хтось шукає підтримки, хтось вже думає про повернення, але боїться того, що буде далі. А комусь передусім потрібно, щоб його просто вислухали без поспішного осуду.

Саме тому Духовна Рада християнських Церков і релігійних організацій міста Хмельницького підтримала ініціативу щодо допомоги військовослужбовцям, які перебувають у СЗЧ і шукають шлях повернення. У своїй позиції члени Духовної Ради дуже точно окреслили саму суть проблеми: «Дане явище є складним і багатогранним, і потребує мудрого і зваженого підходу» .

Мабуть, саме з цього і варто починати будь-яку розмову про СЗЧ — не з виправдання, але й не з осуду. За кожним таким випадком стоїть конкретна людина і її історія. Втома, страх, сімейні обставини, конфлікт, внутрішній надлом, необдумане рішення — причини бувають різними. Вони не скасовують відповідальності: є військовий обов’язок, є побратими, які залишилися у строю, є закон держави, яку сьогодні захищають наші військові.

Разом із тим християнське ставлення до людини не може закінчуватися словами: «Ти помилився — тепер це тільки твоя проблема». Завдання християнських служителів і спільнот у таких обставинах Духовна Рада визначила як прагнення «послужити душі самої людини і допомогти йому зрозуміти і зробити наступні кроки, які будуть відповідати засадам Божого Слова, сумлінню людини і законам країни» .

Людина здатна переосмислити зроблене, прийняти відповідальність і спробувати виправити те, що ще можна виправити. Віра не звільняє від наслідків наших вчинків, але вона не дозволяє втрачати надію. Саме тут може бути потрібен священнослужитель — не як посередник між військовим і законом і не як людина, яка пообіцяє, що все минеться без наслідків, а як той, хто вислухає, допоможе не залишитися сам на сам зі страхом і спокійніше подивитися на свою ситуацію.

Духовна Рада Хмельницького підтримала поширення серед вірян інформації про можливості повернення до виконання військового обов’язку. Священнослужителі також висловили готовність разом із представниками ВСП та психологами відкрито й зважено говорити про цю проблему, щоб люди, які опинилися в СЗЧ, отримували не лише моральну підтримку, а й достовірну інформацію про можливі подальші кроки.

Тому поряд із духовною стороною питання важливо пояснити й практичний порядок повернення.

Повернутися можна і після 20 вересня.

20 вересня завершилася дія спеціального спрощеного механізму повернення для визначеної категорії військовослужбовців. Для когось ця дата могла прозвучати як остаточна межа: не встиг — можливості більше немає. Насправді це не так.

Повернутися до військової служби можна і після 20 вересня, однак тепер це відбувається за загальним порядком. Процедура стала складнішою, ніж під час дії спеціального механізму. Зокрема, більше немає швидкої самостійної можливості обрати військову частину, яка була передбачена попереднім порядком. Але сам шлях повернення залишається, і це, мабуть, найважливіше, що сьогодні має почути людина, яка все ще вагається: час для правильного рішення не закінчився!

Початок шляху.

Насамперед не варто намагатися вирішувати свою ситуацію, спираючись на чужі історії, чутки чи поради із соціальних мереж. Обставини у кожного різні, тому військовослужбовцю, який вирішив повернутися, краще отримати інформацію саме щодо свого випадку.

Всі зазначені контактні дані також були передані Духовній Раді для поширення серед тих, хто потребує такої інформації.

Повернення після 20 вересня здійснюється через визначені орган управління ВСП та батальйони резерву. Представники ВСП допоможуть надати інформацію про відповідний підрозділ, перевірити інформацію та зібрати відповідні документи, і за необхідності, видати припис. Після прибуття військовослужбовця до батальйону резерву оформлюються необхідні документи, а далі вирішується питання щодо продовження ним військової служби. Докладний порядок повернення оприлюднений на офіційній сторінці Служби правопорядку

https://www.facebook.com/share/p/1JTC4PX5cn/?mibextid=wwXIfr

За цим офіційним алгоритмом насправді стоїть дуже проста річ: потрібно почати діяти. Іноді достатньо зробити перший крок — зателефонувати, пояснити свою ситуацію і дізнатися, що потрібно робити саме у вашому випадку.

Кримінальна відповідальність.

Питання кримінальної відповідальності, мабуть, найбільше хвилює тих, хто думає про повернення. Якщо військовослужбовець під час дії воєнного стану вперше вчинив СЗЧ, законодавство за певних умов передбачає можливість звільнення від кримінальної відповідальності.

Водночас важливо розуміти, що це не відбувається автоматично лише через сам факт добровільного повернення. Потрібно пройти визначену законом процедуру, заявити про намір продовжувати військову службу, отримати необхідну згоду командування та оформити відповідні процесуальні документи. Остаточне рішення щодо звільнення від кримінальної відповідальності приймає суд.

Саме тому чужа історія не може бути готовою відповіддю. У кожного свої обставини, і нерідко страх перед невідомістю виявляється сильнішим за саму реальність. Людина уявляє найгірше, відкладає рішення спочатку на кілька днів, потім на тиждень чи місяць, а проблема від цього лише поглиблюється. Значно правильніше отримати офіційне роз’яснення і знати правду про своє становище, навіть якщо вона виявиться непростою.

Перший крок.

Якщо зараз важко зробити цей крок самому, не потрібно залишатися зі своєю ситуацією наодинці. Можна поговорити зі священнослужителем, якому ви довіряєте, з військовим капеланом, близькою людиною чи психологом. А можна просто зателефонувати до ВСП і запитати, що буде, якщо ви вирішите повернутися, які дії потрібно виконати і чого очікувати далі.

Попросити про допомогу не означає перекласти на когось свою відповідальність. Іноді, навпаки, це означає, що людина нарешті готова її прийняти. Християнська віра не вчить, що можна уникнути наслідків своїх рішень, але вона вчить, що людина не повинна назавжди залишатися полоненою свого минулого, якщо усвідомила зроблене і готова змінити напрямок свого життя.

У цьому і є глибокий зміст покаяння. Воно не зводиться лише до жалю за тим, що сталося, а передбачає внутрішнє рішення жити і діяти інакше. Іноді для цього потрібно пройти складний шлях, прийняти наслідки власних рішень і сказати правду передусім самому собі.

Тому тим, хто сьогодні перебуває у СЗЧ і не знає, як діяти далі, важливо не дозволити страху остаточно визначити майбутнє. Варто з’ясувати своє реальне становище, отримати правдиву інформацію про законний порядок повернення і зробити той крок, до якого людина вже внутрішньо готова.

Бо шлях назад нерідко починається не з великого вчинку, а з чесного рішення: «Я хочу це виправити. Що мені робити далі?»

Модератор

Хмельницькі