вологість:
тиск:
вітер:
«Він для мене був як рідний тато»: у Городку згадали захисника Миколу Брелінського
Спомин захисника
«Мені дуже його не хватає. Його рідного плеча», — говорить донька загиблого захисника Миколи Брелінського. Для неї батько був підтримкою, для онуки — людиною, якій можна було розповісти все. А для дружини — чоловіком, який дбав про всю родину. 16 листопада у Городку вшанували пам'ять військовослужбовця, який рік тому загинув на Донеччині. Спогадами про найдорожчу людину поділилися його найрідініші.
Фото Миколи Брелінського на Стелі у Городку Фото: Городок.City
Рік без чоловіка, батька та дідуся
15 листопада 2025 року поблизу населеного пункту Торське на Донеччині обірвалося життя Миколи Антоновича Брелінського. Йому було 56 років. Через рік після загибелі захисника у центрі Городка відбувся спомин. Тут згадували його життя, військову службу та людей, для яких ця втрата назавжди залишилася особистим болем. Серед присутніх — дружина військового Світлана Брелінська, донька Вікторія Новак та онука Вероніка Новак.
Кожна з них говорить про Миколу по-своєму. Та в усіх трьох спогадах є спільне — він був людиною, до якої зверталися по допомогу, підтримку й пораду.
Світлана Брелінська згадує чоловіка насамперед через його ставлення до родини. Каже, Микола багато працював, завжди допомагав близьким і дуже любив дітей та онуків.
— Хороший був мій чоловік. Мав єдину дочку, двоє внуків. Нам дуже його не хватає. Діти дуже його люблять. Родина плаче. Дуже нам без нього тяжко. І внукам, і дочці — всім тяжко, — розповідає Світлана Брелінська.
Донька загиблого воїна Вікторія розповідає, що завжди могла довіритися батькові. Він був поруч не лише тоді, коли потрібно було допомогти, а й коли хотілося просто поговорити та поділитися переживаннями.
— Для мене тато був підтримкою. І я могла розказати йому все. Мені його дуже не хватає. Його рідного плеча, — говорить Вікторія Новак.
Схожими спогадами ділиться й онука захисника Вероніка Новак. Для неї дідусь був дуже близьким.
— Я йому могла все розказати, навіть те, що не могла сказати ні мамі, ні кому. Він для мене був як рідний тато, — згадує Вероніка.
Саме довіра об'єднує розповіді доньки й онуки. Обидві говорять про Миколу як про людину, перед якою не потрібно було приховувати своїх думок і переживань.
Рідні поклали квіти до Стели памʼяті Фото: Городок.City
Рік на захисті України
Микола Антонович Брелінський народився 26 лютого 1969 року. До військової служби чоловік працював у різних сферах. Зокрема, його трудовий шлях був пов'язаний зі службою екстреної медичної допомоги, лісництвом і цегельним заводом. У 2024 році Микола Брелінський приєднався до лав Збройних сил України. 15 листопада 2025 року захисник загинув у районі населеного пункту Торське Донецької області. 1 грудня того ж року з Миколою Брелінським попрощалися земляки у його рідному селі Великій Леваді.
Тоді Городок .City розповідав про його життєвий шлях і військову службу в матеріалі «Його серце зупинилося на Донеччині: городоччани попрощалися із захисником Миколою Брелінським».
Джерело: horodok.city
Новини рубріки
У Старокостянтинові відбувся відкритий Кубок з волейболу серед дівчат
16 листопада 2026 р. 09:09
Засуджений за посягання на територіальну цілісність України хмельничанин може вийти з колонії
16 листопада 2026 р. 08:37
Суд на Хмельниччині оштрафував лікаря-ветеринара, який побив свого колегу через суперечку на роботі
16 листопада 2026 р. 08:04