вологість:
тиск:
вітер:
На Городоччині у селі Скіпче відкрили меморіальну дошку чотирьом полеглим захисникам
Навіки в пам'яті рідних та земляків
18 листопада у селі Скіпче Городоцької громади відкрили пам'ятну дошку на честь Миколи Перчинського, Андрія Балана, Володимира Леонова та Петра Гуцала.
На урочисте відкриття прийшли мешканці й сусідніх сіл — Сирватинці, Завадинці, Великий Карабчіїв. З Городка приїхали представники місцевої та обласної влади, Національної поліції, а також рідні загиблих воїнів.
Ольга Матвійчук Фото: Городок.City
— Мій син Володимир Леонов пішов на фронт сам, його ніхто не призивав — це був його свідомий вибір. Для мене зараз головне, щоб про наших хлопців пам’ятали, — говорить Ольга Матвійчук, мати полеглого захисника. — Хочу висловити щиру вдячність міській раді, нашому старості Володимиру Сінгілевичу та його команді за небайдужість і людяне ставлення. Вони взяли на себе всі клопоти з похованням сина і продовжують підтримувати нашу родину. Нещодавно вручили відзнаку матері загиблого та грошову допомогу. Я навіть не очікувала, але ця підтримка зараз дуже доречна. Дякую за турботу в такий непростий час.
На відкриття дошки приїхала і родина Миколи Перчинського, який народився у Скіпче, але доросле життя пов’язав із Київщиною. Чоловік жив на Фастівщині, працював будівельником. У перший день повномасштабного вторгнення Микола записався до ТРО та стояв на захисті міста Фастів і громади. Пізніше приєднався до лав 208-го окремого батальйону територіальної оборони ЗСУ та боронив державу на східних рубежах.
Рідні Миколи Перчинського. Фото: Городок.City
— Такі заходи даються важко і болісно, але ми приїхали — я, донька, онучка та один із синів, а молодший залишився вдома на господарстві, — ділиться дружина воїна Оксана Перчинська. — Коля був неймовірно роботящим, сам збудував наш дім, був люблячим чоловіком і найкращим татом. Він був компанійською, доброю людиною. І тут, на малій батьківщині, і там, на Київщині, його всі поважали.
Микола Перчинський загинув 14 жовтня під час обстрілу на Донеччині. У 2023 році захисника нагородили посмертно орденом «За мужність» ІІІ ступеня .
Пам’ять має жити
Староста села Володимир Сінгілевич наголосив, що збереження спогадів про захисників є обов’язком земляків, адже багатьох із них у селі знали з дитинства.
— Усіх цих хлопців я знав особисто, ми навчалися в одній школі. Наприклад, Петро Гуцал брав активну участь у художній самодіяльності на святах села. Ми бачилися, спілкувалися, віталися на вулиці. Кожен із них мав свої мрії та плани, але коли прийшла війна, вони не відступили і пішли захищати наші домівки. Хочеться, щоб пам'ять про них жила вічно, щоб кожен, хто проходитиме повз цю стелу, згадував односельців, які віддали життя за наше майбутнє, — сказав Володимир Сінгілевич.
Підтримала старосту і місцева вчителька Галина Пронько, наголосивши на важливості цієї події для громади рідного села.
— Сьогоднішня подія — дуже болюча й водночас надзвичайно важлива для нашої громади. Звісно, ніхто б не хотів, аби такі заходи взагалі були, але в країні йде війна, і це наша гірка реальність. Усі хлопці виростали на наших очах, навчалися в нашій школі. Тут залишилися їхні рідні та друзі. Ми не маємо права їх забувати, бо вони стали для нас справжнім взірцем. Це пам'ять і для майбутніх поколінь, аби вони завжди знали, якою ціною виборюється мир, — зазначила жінка.
Секретар Городоцької міської ради Олена Гріх відзначила стійкість матерів і дружин загиблих воїнів та звернулася до школярів із закликом берегти пам'ять про земляків.
— Діти, повірте, це не просто фотографії на стіні. Це чоловіки, які, не вагаючись, взяли до рук зброю і гідно давали відсіч московському окупанту, — наголосила Олена Гріх. — Пам'ятайте ці прізвища та подвиги наших хлопців. І я прошу всіх односельчан: підтримуйте родини полеглих — добрим словом, телефонним дзвінком, не забувайте навідуватися на могили до воїнів.
Почесне право відкрити меморіальну дошку надали учням місцевої школи. Присутні з оберемками квітів підходили до портретів, аби вшанувати земляків, після чого пам’ятний знак освятив місцевий священник.
Історії чотирьох воїнів
Фото: Городок.City
Петро Гуцал народився 19 квітня 1966 року у селі Велика Яромирка. Серце захисника зупинилося 9 серпня 2024 року у шпиталі міста Херсон через загострення проблем зі здоров'ям. Похований 16 серпня 2024 року на кладовищі в селі Скіпче.
Володимир Леонов народився 27 вересня 1980 року у селі Велика Яромирка. Захисник помер у шпиталі 20 грудня 2023 року в місті Петропілля на Харківщині. Похований 26 грудня 2023 року на кладовищі в селі Сирватинці.
Андрій Балан народився 20 липня 1983 року у селі Скіпче. Військовий загинув 12 липня 2023 року внаслідок військових дій в селі Іванівське Бахмутського району Донецької області. Похований 18 липня 2023 року на кладовищі в селі Скіпче.
Микола Перчинський народився 14 травня 1978 року в селі Скіпче. Воїн загинув 14 жовтня 2022 року в районі села Торське Донецької області. Похований на Алеї Слави Інтернаціонального кладовища у місті Фастів Київської області.
Нагадаємо, 10 листопада 2026 року рішенням сесії Городоцької міської ради в громаді запровадили День пам’яті загиблих захисників України.
Джерело: horodok.city
Новини рубріки
На Хмельниччині розширять виробництво корпусних меблів за ґрантові кошти
18 листопада 2026 р. 15:57
На Хмельницькій АЕС розпочала роботу нова команда експертів МАГАТЕ
18 листопада 2026 р. 15:37