Де правда? Як фейки сіють недовіру між українцями та поляками і чому це стосується Городоччини

19 листопада 2026 р. 14:31

19 листопада 2026 р. 14:31


Реальний конфлікт чи маніпуляція

Принизлива перевірка на кордоні, відео про багатокілометрові черги, повідомлення про нібито особливі огляди українців та суперечки про те, хто кому більше допомагає. Такі історії швидко викликають емоції у соцмережах. Але де в них правда, а де маніпуляція? Городок .City перевірив кілька резонансних повідомлень, зіставив їх із даними українських і польських джерел та з'ясував, як окремі історії можуть ставати приводом для ворожнечі між двома народами.

Для Городка українсько-польські відносини — не лише міжнародна політика. У нашому місті десятиліттями працює польська громадська організація «Полонія», діє ліцей із поглибленим вивченням польської мови, а з польським Сохачевом Городок пов'язує понад 30 років партнерства.

У багатьох городоччан є родичі, друзі або знайомі в Польщі. Хтось їздить туди працювати, навчатися чи відвідувати близьких. Тому суперечки про польських прикордонників, ставлення до українських біженців або історичні непорозуміння стосуються і нашої громади. Та проблема в тому, що поряд із реальними випадками поширюються вигадані історії та повідомлення, які підштовхують людей до висновку: « Поляки ненавидять українців» або «Українці зловживають польською допомогою».

Ми розібрали кілька таких ситуацій і спробували з'ясувати, що за ними стоїть.

Історія на кордоні: де закінчується особистий досвід і починається узагальнення

Чимало жителів Городоччини їздять до Польщі — на роботу, навчання чи до рідних. Тому повідомлення про неприємні ситуації на кордоні можуть викликати особливу увагу й серед наших читачів. Один із таких випадків описала у Facebook українка, яка автомобілем прямувала до Бельгії.

За її словами, під час перетину польсько-українського кордону прикордонниця наказала витягнути з машини всі сумки, відкрити їх і показати вміст. Жінка везла одяг та особисті речі для себе й родичів. Багаж був важким, а подорожувала вона сама.

— Прикордонниця бачила, яких фізичних зусиль мені коштує їх витягувати, розкривати, а потім складати назад. Коли я сказала, що мені дуже важко, вона з усмішкою відповіла приблизно так: «Ааааа, тобі важко? Тоді зараз поїдемо на сканер, і будеш усе витягувати та складати ще два рази», — написала у Фейсбук пані Ірина в дописі від 31 жовтня.

Скріншот допису у facebook Фото: facebook

Зрештою, за словами жінки, їй довелося ще раз розвантажувати та складати речі. Вона не заперечує права польських служб перевіряти багаж. Її обурила поведінка працівниці, яку вона сприйняла як приниження. І ця історія викликає співчуття. Але для фактчекінгу тут важливо розділити кілька питань.

Чи мають польські служби право перевіряти багаж?

Так . Польське законодавство передбачає проведення прикордонного контролю, а також огляд багажу у визначених законом випадках. Однак правомірність конкретної процедури залежить від обставин.

Чи означає цей випадок, що польські прикордонники загалом вороже ставляться до українців?

Ні. Навіть підтверджене порушення з боку одного працівника не може бути доказом поведінки всієї служби або ставлення всіх громадян Польщі.

Куди скаржитися на поведінку польських прикордонників?

Якщо під час перетину кордону ви зіткнулися з грубим або принизливим ставленням працівників польської прикордонної служби, маєте право подати офіційну скаргу. Звернення можна надіслати до Головного управління Прикордонної служби Польщі на електронну адре [email protected] .

У скарзі варто зазначити дату, час і місце події , описати дії прикордонника та, за можливості, додати докази. Також необхідно вказати свої контактні дані для отримання відповіді.

Офіційний порядок подання скарг опублікований на сайті польської прикордонної служби .

Наприклад, у травні 2023 року польський прикордонник урятував дитину, якій стало зле під час перетину кордону. Правоохоронець надав малюкові першу допомогу, а його колеги викликали медиків. Про цей випадок повідомила сама Прикордонна служба Польщі.

Це ще одне нагадування, чому не варто судити про всіх працівників прикордонної служби за поведінкою однієї людини. Як негативні, так і позитивні випадки заслуговують на увагу, але жоден із них не характеризує всю службу.

Проте саме в цьому місці особиста історія може перетворитися на маніпуляцію. Людина розповідає про конкретний випадок, а хтось використовує її слова, щоб сформувати негативне ставлення до цілого народу.

У своєму дописі жінка також ставить ширше запитання: чому українці мають постійно дякувати Польщі за допомогу, якщо самі роблять значний внесок у польську економіку ? На відміну від оцінки поведінки прикордонниці, економічні твердження можна перевірити за відкритими даними.

Економічний внесок українців у Польщі не впливає на правила перетину кордону. Прикордонні служби мають право перевіряти документи та багаж незалежно від громадянства людини чи її внеску в економіку країни. Водночас такі перевірки повинні відбуватися відповідно до закону та з повагою до людської гідності. Тому статистика економічної активності українців не може ні виправдати неналежну поведінку прикордонника, ні бути підставою для звільнення від законних перевірок.

94 мільярди злотих: скільки українці насправді дають польській економіці

Одна з головних цифр, наведених у дописі, 94 мільярди злотих. За оцінкою міжнародної консалтингової компанії Deloitte , підготовленою для Агентства ООН у справах біженців (UNHCR), присутність українських біженців у Польщі забезпечила у 2025 році додатковий економічний внесок, еквівалентний 2,4% польського ВВП, або приблизно 94 мільярдам злотих.

94 мільярди — це не сума податків, яку українці сплатили польській державі, і не гроші, які Польща отримала безпосередньо від України. Це розрахований дослідниками додатковий обсяг економічної діяльності, пов'язаний із присутністю українських біженців: їхньою працею, споживанням та участю в економіці.

Скріншот із UNHCR Polska website Фото: @UNHCR Автор: Анна Лімінович

Згідно з дослідженням, у 2025 році рівень зайнятості українських біженців досяг 76%. Для порівняння, у 2024 році цей показник становив 69%, а у 2023-му -61%.

— Економічне включення біженців може принести користь як біженцям, так і приймаючим громадам. Тоді біженці перестають покладатися на гуманітарну допомогу, а стають споживачами, платниками податків і зміцнюють свою самостійність. Можливість прожитку за власну роботу є основою незалежності людей, які були змушені покинути Україну. Створення для них сприятливих умов для професійного розвитку, визнання кваліфікації, доступ до кар'єрних шляхів, що відповідають освіті та компетенціям, дозволяє їм краще використовувати свої знання та навички, свій потенціал та надавати все більший позитивний вплив на економіку, – зазначив Джун Ширато, в.о. Представника Управління Верховного комісара ООН з питань Біженці в Польщі.

Дослідники також зазначають, що зростання зайнятості українців не супроводжувалося виявленим негативним впливом на зайнятість і заробітки польських працівників.

123 тисячі українських бізнесів у Польщі: що показує статистика

Ще одна цифра — 123,6 тисячі зареєстрованих бізнесів. Її підтверджує Польський економічний інститут (PIE) . За даними дослідження, протягом 2022–2025 років українці зареєстрували в Польщі 109,1 тисячі одноосібних підприємств (аналог українського ФОП) та 14,5 тисячі компаній з українським капіталом. Найчастіше українці відкривали власну справу у будівництві, сфері послуг та інформаційних технологій.

— Найбільш фемінізованою галуззю була інша сфера послуг — у 2025 році 78 відсотків компаній, що працюють у цій галузі, були громадянами України. Менша частка жінок, але досі домінантна належить освіті та охороні здоров'я (по 74 відсотки). З іншого боку, чоловіки домінують у секторах, які вимагають більшої фізичної сили або технічної кваліфікації, тобто в будівництві (95 відсотків), транспорті та складському господарстві (92 відсотки), телекомунікаційних послугах та комп'ютерному програмуванні (77 відсотків) та промисловій переробці (75 відсотків), — йдеться у дослідженні.

37 відсотків українських одноосібних підприємств, зареєстрованих у Польщі у 2022-2025 роках, були засновані жінками. Фото: Zródto: opracowanie wasne PIE na podstawie danych CEIDG i COIG. Автор: Скріншот

Але тут мова про реєстрації за чотири роки, а не про кількість підприємств, які обов'язково продовжують працювати сьогодні. Це важливе уточнення. Адже новостворений бізнес не завжди залишається активним.

Статистика підтверджує, що українці роблять помітний внесок у польську економіку. Проте сама постановка питання «хто кому більше винен» зводить складні відносини між двома країнами до своєрідного змагання.

Від початку повномасштабного російського вторгнення Польща прихистила мільйони українців, надавала гуманітарну та військову допомогу Україні. Водночас польські дипломати залишалися працювати в Києві навіть у найнебезпечніші перші тижні вторгнення. У лютому 2022 року посол Польщі Бартош Ціхоцький був серед небагатьох іноземних послів, які не залишили українську столицю.

Польське посольство продовжувало роботу, попри загрозу російського наступу. Підтримка триває й нині.

Інтерв'ю Пьотра Лукашевича, повіреного у справах Польщі в Україні для польського видання Фото: defence24.pl Автор: Скріншот

Водночас українці, які знайшли прихисток у Польщі, працюють, відкривають підприємства, сплачують податки та роблять внесок в економіку сусідньої країни.

Одне не заперечує іншого. Маніпуляція виникає тоді, коли з усієї картини залишають лише ту частину, яка підтверджує заздалегідь обрану позицію. Наприклад, можна говорити виключно про витрати Польщі на українських біженців, замовчуючи їхній економічний внесок. Або навпаки згадувати тільки внесок українців, ігноруючи допомогу, яку Польща надала людям після початку повномасштабного вторгнення. Обидва підходи створюють неповну картину.

Фейк про 40-годинні черги

На кадрах автомобілі стояли в заторі, що тягнувся до горизонту. Звучав закадровий голос із поясненням, що рух сповільнився через російські атаки та посилені заходи безпеки. Проте журналісти Інституту масової інформації виявили ознаки створення відео за допомогою штучного інтелекту і опублікували своє дослідження 21 жовтня.

Згенеровані ШІ зображення черг на кордоні поширювали як справжні Фото: Скриншот ІМІ зі сторінки UNN у TikTok

Під час перевірки інструмент Hive Detect оцінив імовірність штучного походження матеріалу у 99,7%. Та це був не єдиний аргумент. У відео згадували 40-годинні черги легкових автомобілів у пункті пропуску «Ягодин - Дорогуськ», однак цей пункт уже кілька років працює з обмеженнями для відповідних категорій транспорту.

Волинська митниця підтвердила факт дії обмежень, а Державна прикордонна служба України спростувала повідомлення про такі черги легкових автомобілів з українського боку кордону, зокрема речник ДПСУ Андрій Демченко закликав розрізняти ситуацію з легковими автомобілями, автобусами та вантажівками. За його словами, суттєвих черг для легкового транспорту не фіксували, хоча в окремі дні та години навантаження на пункти пропуску може зростати. Він також зазначив, що перед вихідними та в суботу пасажиропотік зазвичай збільшується.

Та найцікавіше сталося далі. Згодом відео підхопили польські інформаційні ресурси та російські медіа. Російський «Новости Первого канала» використав кадри для сюжету, у якому пов'язував ситуацію на кордоні з рішеннями української влади.

У Польщі частина поширювачів подала схожі зображення як свідчення масового руху українців до країни. Фактчекери польського об'єднання Demagog встановили , що неправдиві зображення поширювали й окремі політики, зокрема представники ультраправої партії «Конфедерації». В одному з дописів висловлювалося припущення, що сотні тисяч українців нібито прагнуть перечекати складний період у Польщі.

Фактчекери польського об'єднання Demagog встановили, що неправдиві зображення Фото: demagog.org.pl

Так одна непідтверджена історія отримала різні пояснення для різних аудиторій. При цьому жодне з таких пояснень не підтверджувало справжність самих кадрів. Після розголосу окремі сторінки видалили відео.

Фейкові огляди українців на кордоні

Ще один випадок стосується нібито особливих перевірок українців польськими прикордонниками. У вересні 2025 року проросійські ресурси поширювали фотографії оголошень, нібито розміщених на польсько-українському кордоні. У них стверджувалося, що українців перевірятимуть на наявність символіки УПА. Для цього вони нібито повинні роздягатися до спідньої білизни та передавати працівникам прикордонної служби розблоковані телефони.

Повідомлення виглядало як офіційне оголошення, тому могло викликати довіру людей, які не перевіряли його походження. Фактчекери StopFake з'ясували , що зображення були сфабриковані. Таких оголошень та спеціальних інспекцій не існувало.

Цей приклад показує інший спосіб маніпуляції: вигадану інформацію не просто публікують у соцмережах, а оформлюють так, ніби вона походить від державної установи.

Сфабриковане повідомлення про нібито особливі перевірки українців польськими прикордонниками Фото: stopfake.org Автор: Скріншот

Чому для Городка це більше, ніж суперечки в інтернеті

Для Городка українсько-польські відносини — не лише тема міжнародної політики. У місті століттям живе польська спільнота , діє товариство «Полонія» , працює ліцей із поглибленим вивченням польської мови. А з польським містом Сохачев Городок пов'язують понад 30 років партнерства .

Ці зв'язки мають власну історію. Наприкінці 1980-х років Ніна Гумінська-Загуровська, Юзеф Загуровський та їхні однодумці заснували товариство «Полонія». Одним із напрямів його діяльності стало збереження польської мови та створення можливостей для навчання дітей.

У 1989 році в Городку відкрили перші класи з вивченням польської мови. Згодом місцеві активісти почали домагатися створення окремої школи з польською мовою навчання. Серед них була й Олена Бац, яка нині викладає польську мову в Городоцькому ліцеї №3.

— Я дуже хотіла, щоб ця школа з'явилася. Навіть коли була вагітна, збирала підписи. Я завжди казала: «Я цю школу виносила». Люди сприймали по-різному. Одні підтримували, підписувалися. Інші казали: «Які поляки? Навіщо ця школа? Що ви таке вигадуєте?». Але ми зібрали підписи. Їх возили до Варшави, і не один раз, — пригадує Олена Бац.

Олена Бац, учителька польської мови Городоцького ліцею №3 Фото: Городок.City Автор: Маріанна Шкаврон

За словами педагогині, попри різне ставлення до ініціативи, відкритої ворожнечі між українцями та поляками вона не спостерігала. У 2002 році новозбудовану школу урочисто відкрили. Під час освітньої реформи постало питання її статусу та збереження польськомовного навчання, відтак у грудні 2020 року заклад перейменували на Городоцький ліцей №3. З того часу громадою почали ширитися чутки про ймовірне закриття закладу освіти.

Городоцький ліцей №3 Фото: Городок.City Автор: Маріанна Шкаврон

У вересні 2026 року ліцей відвідав керівник польської дипломатичної місії в Україні Пйотр Лукашевич. Під час зустрічі обговорювали майбутнє закладу в умовах освітньої реформи та збереження його традицій.

Очільник польського посольства поспілкувався з учнями та педагогами ліцею Фото: Городок.City Автор: Наталія Попович

Та попри це Олена Бац розповідає, що серед жителів Городка і далі активно поширюються чутки про можливе закриття школи. Причому ці розмови, за її словами, вже впливають на рішення окремих батьків.

— Я не вірю в те, що її закриють. От питання в тому, що розмовляють по всьому Городку. Я вже казала: «Ну, хто вам таку інформацію дає?». Ходжу зараз, пояснюю, щоб дітей віддавали в десятий, одинадцятий, дванадцятий класи, бо там клас із поглибленим вивченням польської мови. А мені кажуть: «А чого я буду віддавати? Все одно школу закриють». Оце теж інформаційна війна, — розповідає педагогиня.

Проте навіть непідтверджена інформація може мати наслідки. Чутки починають впливати на реальні рішення людей незалежно від того, чи мають вони фактичне підґрунтя.

А чи стикаються городоччани з іншими повідомленнями, які формують негативне ставлення до українців або поляків? Як розповідає Олена Бац, особисто не чула таких розмов у Городку й не бачила відповідних публікацій у місцевих Facebook-групах. Водночас педагогиня підтримує зв'язки з друзями в Польщі, регулярно відвідує країну та спілкується з українськими студентами, які там навчаються. За її словами, під час цих зустрічей вона не відчувала негативного ставлення через своє походження чи мову.

Водночас Олена Бац не заперечує, що окремі конфлікти й неприємні випадки можуть траплятися. Але вважає неправильним переносити їх на ставлення цілого народу.

— Тому я завжди кажу: не треба вірити всьому, що говорять чи пишуть в інтернеті. Так само і з новинами про українців та поляків. Спочатку треба розібратися, що насправді сталося, а вже потім робити висновки, — говорить пані Олена.

Не кожне різке повідомлення про Польщу є фейком. І не кожна критика польських установ означає ворожість до поляків. Але кілька ознак повинні змусити читача перевірити інформацію.

  • Перша — узагальнення. Якщо допис про одну подію завершується висновком про ставлення всіх поляків чи навпаки українців, автор переходить від конкретного випадку до твердження, для якого бракує доказів.
  • Друга — анонімне джерело. Повідомлення на кшталт «пишуть у польських медіа» або «люди повідомляють із кордону» не дають змоги перевірити, хто саме оприлюднив інформацію.
  • Третя — емоційний заголовок. Слова про приниження, ненависть, зраду чи катастрофу можуть використовувати не лише для опису подій, а й для привернення уваги.
  • Четверта — підозрілі фотографії й відео. Реалістичні зображення можна створити за допомогою штучного інтелекту. Тому навіть відео, яке виглядає переконливо, варто перевіряти за іншими джерелами.
  • П'ята — коли справжні слова політиків змінюють зміст. Для маніпуляцій використовують не лише вигадані повідомлення, а й реальні заяви політиків. Іноді достатньо опублікувати одну фразу без пояснення, про що саме йшлося, або неточно перекласти висловлювання.

Так сталося у липні 2024 року із заявою тодішнього президента Польщі Анджея Дуди. Російське інформагентство ТАСС поширило його слова про те, що Україна не може вступити до НАТО, поки триває війна. Однак журналісти польського агентства PAP встановили, що із ширшого інтерв'ю вирвали лише частину відповіді. Насправді Дуда говорив про умови вступу до Альянсу та пояснював, чому членство України під час війни є проблематичним. Російські медіа опустили цей контекст, створивши враження, ніби польський президент виступає проти вступу України до НАТО.

Стаття про маніпуляцію інтерв'ю президента Дуди для «The Washington Times» Фото: www.pap.pl Автор: Скріншот

Головне — не дозволяти, щоб нас сварили ті, кому це вигідно

Для жителів Городоччини важливо розрізняти такі повідомлення, адже українсько-польські зв'язки є частиною повсякденного життя громади. А приклад чуток про можливе закриття Городоцького ліцею №3 показує, як неперевірена інформація може впливати на рішення городоччан.

— Загалом же я б не сказала, що в Городку є якась ворожнеча між українцями та поляками. Ми живемо поруч багато років, знаємо одне одного, разом працюємо, навчаємо дітей, проводимо культурні заходи. У багатьох наших родинах переплелися українські й польські традиції, — підсумовує голова Товариства доброчинного «Полонія» Надія Гарбар. — Звичайно, ми бачимо, що з'являється в інтернеті. Часом один неприємний випадок у Польщі подають так, ніби всі поляки погано ставляться до українців. Або навпаки — за вчинками окремих українців судять про весь народ. Такі повідомлення можуть викликати образу й недовіру, особливо якщо люди не перевіряють інформацію. Але я не можу сказати, що саме через ці публікації в нашій громаді погіршилися стосунки між людьми. Принаймні ми не маємо підстав робити такий висновок.

На мою думку, найкраще допомагає особисте спілкування. Коли ти знаєш людину, роками з нею співпрацюєш, бачиш її ставлення до тебе, то один допис у Facebook навряд чи змінить твою думку. Це набагато більше, ніж суперечки в інтернеті.

І ще важливо не мовчати, коли бачимо неправдиву інформацію. Не потрібно сваритися в коментарях, але варто пояснювати, перевіряти факти й не поширювати непідтверджених повідомлень. Ми можемо по-різному оцінювати історичні події чи сучасні рішення, але це не повинно ставати причиною неприязні між людьми. Головне - не дозволяти, щоб нас сварили ті, кому це вигідно.

Р. S. Якщо ви помітили у місцевих Facebook-групах чи Telegram-каналах повідомлення, яке може містити маніпуляцію або неправдиві твердження про українсько-польські відносини, надішліть посилання чи скриншот редакції Городок.City. Ми перевіримо походження інформації, зіставимо її з українськими та польськими джерелами й оприлюднимо результати перевірки.

Реклама

Де правда? Як фейки сіють недовіру між українцями та поляками і чому це стосується Городоччини

Де правда? Як фейки сіють недовіру між українцями та поляками і чому це стосується Городоччини

Де правда? Як фейки сіють недовіру між українцями та поляками і чому це стосується Городоччини

Де правда? Як фейки сіють недовіру між українцями та поляками і чому це стосується Городоччини

Де правда? Як фейки сіють недовіру між українцями та поляками і чому це стосується Городоччини

Де правда? Як фейки сіють недовіру між українцями та поляками і чому це стосується Городоччини

Де правда? Як фейки сіють недовіру між українцями та поляками і чому це стосується Городоччини

Де правда? Як фейки сіють недовіру між українцями та поляками і чому це стосується Городоччини

Де правда? Як фейки сіють недовіру між українцями та поляками і чому це стосується Городоччини

Де правда? Як фейки сіють недовіру між українцями та поляками і чому це стосується Городоччини

Де правда? Як фейки сіють недовіру між українцями та поляками і чому це стосується Городоччини

Де правда? Як фейки сіють недовіру між українцями та поляками і чому це стосується Городоччини

Джерело: horodok.city

Завантажуєм курси валют від minfin.com.ua