вологість:
тиск:
вітер:
Кожна мітла має своє призначення: у Жищинцях відтворили традицію толок та вечорниць
Збереження старовинних обрядів для наступних поколінь
У печі потріскують дрова. На печі — дечка з гарячими пиріжками, якими господиня пригощатиме гостей. Вони вже зібралися в хаті, щоб разом попрацювати й провести довгий осінній вечір. Так колись в українських селах, коли закінчувалися польові роботи, починалися вечорниці. Сьогодні цю традицію відтворили в Жищинцях.
Наталія Пилипчук збирає відомості про обряди, звичаї та традиції рідного Подільського краю вже не перший рік. Шукає їх в історичних книгах, рукописах місцевих етнографів, а також записує розповіді і спогади старожилів села. З часом ця справа так її захопила, що вона вирішила відродити давні звичаї разом з учасницями фольклорного колективу «Вербиченьки». Улітку вони показали, як колись починали жнива, а восени влаштували вечорниці. Тож одного холодного осіннього вечора жінки, вбравшись у старовинний одяг, зібралися у світлиці при будинку культури
Наталія Пилипчук Фото: Городок.City
— Колись на вечорницях жінки в’язали мітли, скубали пір’я, вишивали, пряли. Це була нагода не лише попрацювати, а й поспілкуватися. Коли смеркалося, вони збиралися разом, запалювали свічки, співали пісень, розповідали веселі й сумні історії. Часто брали із собою дітей, щоб ті переймали ремесла та звичаї старших, — розповідає Наталія Пилипчук.
Цього разу учасниці заходу вирішили в’язати мітла. Процес доповнили невеликою інсценізацією. Старші показували дітям, як в’язати мітли, а ті бралися до роботи й розпитували, для чого кожна з них. Одними, пояснюють господині, підмітали в хаті, іншими — на подвір’ї чи в хліві. А мітлу з полину взагалі вважали родинним оберегом, бо цій рослині здавна приписували захисні й цілющі властивості.
Марія Германова Фото: Городок.City
— Тут так цікаво розповідають про давні приказки, традиції та звичаї! — ділиться враженнями Марія Германова, учениця 5 класу. — Я сьогодні дізналася стільки про мітли! Найбільше мені запам’яталася мітла з полину. Тітка Марія казала, що її можна поставити над хлівом, щоб у родині був лад,
Тітку Марію у сценці грала Аліна Чіпчар, учасниця фольклорного колективу «Вербиченька». До вечорниць, розповідає вона, заздалегідь підготували сценарій. Та коли всі збираються разом, все нагадує давню сільську толоку.
— Хоч ми й вчили слова, та коли збираємося всі разом, розмова відбувається по-своєму. Кожна говорить так, як звикла, як у нас у селі спілкувалися колись. Не всі можуть дослівно завчити текст, та й не в цьому суть. Ми намагаємося передати справжню атмосферу давніх вечорниць — так, як це було в житті, — пояснює Аліна Чіпчар.
Гості із сусідніх сіл
Жищинецькі вечорниці зацікавили й мешканців сусідніх сіл. Із Балакир на них приїхала завідувачка сільського клубу Надія Івах.
— Балакири — невелике село, але ми стараємося зберігати традиції, щоб наступні покоління знали, як ми жили раніше. Моя внучка часто запитує: «Бабусю, а ну розкажи, як у вас було весело». Сьогодні вже немає того спілкування, яке було колись, але ми хочемо хоча б частинку тих звичаїв зберегти в пам’яті дітей та онуків, — говорить Надія Івах.
На вечорниці пані Надія привезла й місцеву особливість — бамбульки — так називають польову рослину з цупкими стеблами, з яких в’яжуть господарські мітли.
Надія Івах Фото: Городок.City
— У нашому селі вони ростуть і досі, люди й тепер ними користуються, щоб замітати подвір’я. У нашому клубі ми вже відтворювали звичай скубання пір’я спільно зі старшими жінками. Тож запрошуємо всіх охочих тепер і до нас у гості, щоб побачити на власні очі, як жили наші предки, — додає вона.
За роботою та розмовами про давні обряди непомітно сплинув вечір, який наповнили народними піснями — тими самими, що їх колись співали наші пращури під час спільної праці. Вечорниці завершилися, та жищинецькі активістки вже обговорюють наступні заходи. Цього разу вони планують підготувати різдвяний подарунок односельцям — організувати вертеп.
Джерело: horodok.city
Новини рубріки
Хмельницька АЕС перерахувала до бюджетів і фондів понад 1,8 млрд гривень за десять місяців 2026 року
22 листопада 2026 р. 09:12
На Хмельниччині двоє школярів врятували 85-річного чоловіка, який потрапив під потяг
22 листопада 2026 р. 09:09
У сусідів: премії студентам, бронзовий скарб, вінтажні ялинкові іграшки та гучні справи
22 листопада 2026 р. 08:57