Ішов по життю, вибираючи дорогу серцем - на щиті Борис Устименко - Черкаські

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Ішов по життю, вибираючи дорогу серцем - на щиті Борис Устименко

16 вересня 2024 р. 11:10

16 вересня 2024 р. 11:10

Борис Павлович Устименко народився 14 листопада 2002 року у Золотоноші в родині Павла Юрійовича та Юлії Миколаївни Устименків. Закінчив Золотоніську спеціалізовану школу №1. Захоплювався історією та правознавством. Тому у 2020 році вступив до Чернівецького Національного університету ім. Ю. Федьковича на факультет історії, політології та міжнародних відносин за спеціальністю «Історія та археологія». До початку повномасштабного вторгнення був старанним студентом, очолював волонтерську комісію «Профбюро студентів» свого факультету, брав активну участь у роботі Чернівецького об’єднання «Захист», яке опікується проблемами людей з інвалідністю.

Борис був щирим другом, люблячим сином і братом. Він ішов по життю, вибираючи дорогу серцем. Завжди був небайдужим до потреб близьких. Був чесним, дипломатичним, справедливим, чесним, добрим, ніжним, делікатним, розуміючим, позитивним.

Був креативним, захоплювався японськими коміксами, комп’ютерними та настільними іграми, любив читати художню та історичну літературу.

25 лютого 2022 року Борис приєднався до Чернівецької тероборони. Пройшов Харківський наступ, Бахмут та Авдіївку.

На початку 2024 року звільнився зі служби і відновив навчання в університеті. Та його вистачило лише на 2 місяці: хлопець вирішив повернутися на службу. Підписав контракт і став служити у 38-ій бригаді військово-морських сил ЗСУ. Став оператором роти ударних безпілотних авіаційних комплексів.

Був відданим армії та своїм побратимам, які стали його другою сім’ю. Планував після закінчення контракту підписати наступний. Не маючи ніякого досвіду керування транспортними засобами, за кілька днів освоїв водійську справу, що стало знахідкою в бойових умовах. Був відповідальним, товариським, ніколи не боявся складних завдань і завжди був готовий підставити своє плече і стати опорою для побратимів.

10 вересня 2024 року Борис Устименко героїчно загинув, захищаючи Батьківщину, у зоні виконання бойових завдань поблизу населеного пункту Львове на Херсонщині.

Прощання з Героєм відбудеться в понеділок 16 вересня 2024 року: