«І буде Перемога! Й буде спит, хто як її кував і як підковував!», - Валентина Коваленко

23 січня 2025 р. 17:15

23 січня 2025 р. 17:15

У Золотоноші вже вп’яте відбувся мистецький захід з відзначення переможців літературно-мистецької премії імені Івана Дробного. У затишному залі бібліотеки для дорослих і дітей зібралися істинні поціновувачі таланту великого земляка сучасності - поета, прозаїка, публіциста, перекладача, краєзнавця, щирого патріота України, члена Національної спілки письменників України, лауреата літературно-публіцистичної премії «Берег надії» ім. Василя Симоненка та краєзнавчої премії ім. Михайла Пономаренка, відмінника народної освіти, Почесного громадянина Золотоноші. Іван Семенович залишив творчий спадок, добру пам’ять серед колег, учнів, однодумців, земляків.

Дата традиційних урочистостей незмінна – 16 січня - день народження знаного земляка. Цьогоріч Івану Семеновичу виповнилося б 94 роки. Серед учасників заходу – переможці конкурсу, літературознавці, вчителі-філологи золотоніських шкіл, члени журі.

Нагадаємо, у 2020 році Золотоніська міська рада задовольнила клопотання Черкаської обласної Національної спілки письменників України і започаткувала конкурс на здобуття літературної премії імені Івана Дробного. Зазвичай, конкурсний відбір стартує на початку вересня. Переможців визначали у трьох номінаціях: «Поезія», «Проза» та «Музичне мистецтво».

Привітали номінантів помічник-консультант народного депутата України Віталія Войцехівського – Мар’яна Ніщенко, депутатка Золотоніської міської ради Лариса Головань, голова Черкаської облради НСПУ Володимир Поліщук.

• - Приємно бути в когорті талановитих і знаних на Черкащині людей, - відзначила Мар’яна Ніщенко. – З Іваном Семеновичем наживо спілкувалися, коли мої учні брали участь у Малій академії наук. Остання наша зустріч була незадовго до його смерті: писала дисертацію по його книзі «Хата з лободи» на вживання авторських неологізмів. Пригадую мить прощання і його слова на порозі хати: «Іди, дитино, все буде добре!»

Нині багато посадовців та депутатів вважають, що «культура не на часі». Команда Войцехівського переконана: культура нині – надважлива і вона має бути максимально підтримана. Окупант посягнув не лише на територію і життя українців, а хоче знищити нашу ідентичність, культуру, пісню, слово.

• - Висловлюю щиру вдячність керівництву міста та депутатському корпусу, що прислухалися до нашої думки: пошанувати нашого краянина із встановленням щорічної літературно-мистецької премії, - привітав присутніх Володимир Поліщук. – Часто згадуємо Івана Семеновича, як одного з митців-побратимів, котрі були для нас наставниками, вчителями і орієнтирами. У роки незалежності він розкрив свій талант, в умовах творчої свободи. Його патріотизм був вищого ґатунку, як і внутрішня самокритика. Хоч був за своєю природою інтелігентом, освітянином, але він – людина від землі з найщирішим, найсердечнішим ставленням до оточуючих. Тому – вдячність золотонісцям.

Лауреатами премії імені Івана Дробного-2025 стали: поетеса, літературознавця Валентина Коваленко у номінації «Поезія» за збірку «Вишіптування мокшанської бешихи»; письменниця, членкиня НСПУ Ольга Месевря – «Проза» за книгу «Відповідальний за час»; композитор, письменник, член Асоціації композиторів Руслан Назаришин – «Музичне мистецтво» - за музику до вірша Івана Дробного «Випускний вечір». Спеціальну премію від народного депутата Віталія Войцехівського отримала Оксана Нетудихатка за збірку поезій «В моєму серці оселилася війна».

У числі почесних гостей мистецького заходу доньки Івана Дробного - Олеся Іванівна та Світлана Іванівна.

• - Шановне товариство! Не тільки цікаво, а й почесно перебувати мені між такими шанованими людьми, - подякувала Світлана Іванівна. – Вдячна вам, що в такий страшний час ви у своїх серцях знайшли місце для вшанування пам’яті нашого тата. Дякую військовим. Дякую людям, які в інший спосіб, за допомогою іншої зброї, якою вони володіють майстерно, сьогодні виборюють Україну.

• - Не хвиля, а цунамі спогадів пронеслися щойно, - сказала лауреатка Ольга Месевря. – Читаю «Хату з лободи» і відчуваю, яка рідна мені людина Іван Семенович, не по крові, а по духу. Вдячна долі і Богу, що не розминулася з ним у часі. Ми з ним родом з лівого берега Дніпра. Приклала руку до грудей, а зліва – й серце. І десь його відчуваю серцем, бо ми ходили одними стежками. На мою думку, ми ще пізнали не усі грані вишуканої творчості Дробного. Дякую членам журі, що змогли між рядками зчитати мою душу.

У захопливий світ своєї неперевершеної поезії покликала Валентина Коваленко. Її влучні поетичні рядки слухачі сприймали особливо гостро.

• - Щира подячність і великий поклін вам, дорогі золотонісці. Перечитуючи Дробного, глибше пізнаєш себе, своїх пращурів. Глибше пізнаєш своє слово і те, хто ми і чиїх батьків діти. І відчуваєш таке суголосся Сковородинівського у його поезії!У його рядках пізнаю своє босоноге дитинство, корів на пасовиську, запрацьованих батьків; пізнаю свою землю, яка пахне на провесні і в глибокій осені…

Валентина Михайлівна поділилася сокровенним: щоби закінчилася війна і вона змогла краще пізнати Україну, подорожуючи рідним краєм, як любив ці мандрівки Іван Семенович, сідлаючи велосипеда – «прудкого оленя свого». Поетка відкрила завісу народження збірки віршів.

Усі організаційні аспекти заходу забезпечили спеціалісти Золотоніського відділу культури.

***

Черкаські