Гриць, Хома, Микита: що розкаже про них народна мудрість?

30 березня 2025 р. 10:26

30 березня 2025 р. 10:26

Хто як не ми, українці, володіємо колоритною базою різноманітних приказок та фразеологізмів. У нас то Пилип з конопель вискочить, то Єва з Адамом у своїх костюмах ходять. І не дарма, адже в українському фольклорі ви нарахуєте не одну сотню «гарячих» виразів з власними іменами. Ба більше, деякі з них мають специфічне підґрунтя, часто гумористичного характеру.

Чи звертали ви увагу, що Гаврило завжди похмурий, нелагідний і не вирізняється привабливістю? Недарма кажуть: «Вже на обличчі написано, що Гаврилом зветься». А от Гриць – легковажний веселун: «Не лакомся, Грицю, на дурницю», «Гриць завжди знайде, куди втрапити у халепу», «Без Гриця й справа не зрушить», «Грицю, пам’ятай – зима не за горами», «Ой, Грицю, не кидайся на безглузді вчинки».

Микита ж зазвичай постає недолугим: «Якщо сам Микита не дуже, то й найкращий одяг не врятує», «Дав Бог Микиту – не минути клопоту», «Не поспішай, Микито, бо буде халепа». Макар – людина, якій не щастить: «Бідному Макару завжди перепадає», «На Макара всі шишки сиплються». А Хома часто стає об’єктом глузувань: «На безлюдді й Хома за чоловіка», «Хома продав одну річ, а його за це десять разів покарали», «Ззаду видно, що Хома», «Хомі й доля не сприяє», «Не кепкуй, кума, що Хома не надто мудрий, бо й про тебе кажуть те ж саме», «На ярмарку не дрімай, Хомко!».

Жіночі імена також мають свої особливості в народних висловах. Солоха – надто говірлива: «Торохтить Солоха, наче бочка з горохом». Параска – легковажна: «На ласку Параски не розраховуй», «Ото вже Параска – запаска до пупа!», «Наша Парася на все здалася». А Химка чи Хівря часто надокучливі: «Нате й мій глечик на капусту – щоб і я була Химка».

Проте в житті люди не надавали особливого значення іменам, керуючись мудрістю: «Не ім’я красить людину, а людина – ім’я». Саме тому одні й ті самі імена могли фігурувати як у серйозному контексті («Без Івана не було б пана»), так і у жартівливому («Такий Іван, що ні собі, ні людям користі»). Одні вислови передавали ніжність («Як коноплі везу, на Михайла дивлюся»), а інші – насмішку («Михайло – людям на побігеньках»). Це саме стосується і жіночих імен: «Не кожна Настя має однакову долю» або «Яка Настя, таке й щастя з нею».

«Адам з’їв кисличку, а у нас оскома на губах» – коли покарання або негативні наслідки дістаються тим, хто не причетний до ситуації. Якщо ж хочете знеособити вислів (раптом перед Адамом висловлуватися будете, а в халепу потрапити не захочете), то використайте синоніми: «Хто кислиці поїв, а на кого оскома напала», «Швець заслужив, а коваля повісили», «Синиця шкоду робить, а журавлям попадеться».

«З нашого Захарка — ні Богу свічка, ні чортові угарка» – так кажуть про людину, яка не має чіткої позиції або безрезультатно балансує між двома варіантами. Синоніми: «Ні сюди Микита, ні туди Микита», «Ні риба ні м’ясо», «Од одного берега одстав, та до другого не пристав».

«Опинився як Панас на тім боці» – говорять про людину, яка розгубилася у простій ситуації. Синоніми: «Був у Римі, та й папи не бачив», «Бачить під лісом, а не бачить під носом», «Заблукав межи хатою й коморою».

Не лише українськими власними назвами наш колорит народний наповнюється. Наш фольклор пропонує і фразеологізми з міфологічними іменами:

• «Часи Астреї» – щасливий період.
• «Авгієві стайні» – занедбані справи, безлад.
• «Посмішка Авгура» – змова або шахрайські інтриги.
• «Піти на лоно Авраамове» – померти.
• «Адамове ребро» – жінка.
• «Часи Адама» – дуже давні часи.
• «Бути пораненим стрілою Амура» – закохатися.
• «Нитка Аріадни» – спосіб виходу з важкого становища.
• «Ахіллесова п’ята» – слабке місце.
• «Прометеїв вогонь» – прагнення досягти високої мети.
• «Читати Сибілині книги» – пророкувати майбутнє.
• «Бочка Данаїд» – марна, безперервна праця.
• «Геркулесові стовпи» – крайня межа.
• «Сізіфова праця» – важка, безрезультатна робота.
• «Суд Соломона» – справедливий вирок.
• «У костюмі Єви» – без одягу.

Українські фразеологізми та приказки з іменами є невід'ємною складовою мовної культури. Вони додають мовленню виразності, глибини та допомагають лаконічно передати зміст складних явищ. Вивчення таких висловів не лише збагачує словниковий запас, а й сприяє розумінню національного менталітету та народної мудрості.

***

Черкаські