«За життя ходить тут не вдалося, та посиджу бронзовим хоча б…»

22 травня 2025 р. 16:35

22 травня 2025 р. 16:35

На початку минулого століття в Золотоноші зростав міський сад – улюблене місце відпочинку городян і гостей міста. Нині на згадку про сад лишився Садовий проїзд, а на місці саду - парк. Старожили пам’ятають довоєнний парк з парашутною вишкою, а в повоєнний час – великою кількістю гіпсових скульптур та атракціонів. З танцмайданчика та літньої сцени лунала музика і виступи місцевих артистів. Діти каталися на велосипедиках та каруселі, ласували морозивом та ситром.

Пронеслись десятиліття. Нині в затишному куточку вулиці Незалежності між розлогими шапками дерев, уквітчана ірисами, чорнобривцями та петуніями велично постає бронзова постать Тараса Шевченка, який розмістився при вході в парк свого імені.

В 1922 році за ініціативи міської інтелігенції у місті було встановлено бронзове погруддя Тараса Шевченка. Автором був скульптор Федір Балавенський – брат відомого в місті земського техніка-архітектора Африкана Балавенського. Під час окупації міста в 1941-1943 роках пам’ятник було знесено, у парку гітлерівці облаштували своє кладовище.

Після визволення Золотоноші містяни відбудовували місто та мріяли про відновлення пам’ятника Кобзареві. У 1956 році у парку було встановлено погруддя поета. Автор – М. Лисенко. Нині цей бюст знаходиться на подвір’ї Золотоніського ліцею «Імпульс» (санаторної школи). А на місці погруддя в парку з’явилась красива квіткова композиція.

Газета «Златокрай» №№ 88, 89 від 26, 28 серпня 1993 року.

«Після трудів праведних присів Кобзар перепочити. Таким прийшов у наше місто пам’ятник Тараса Шевченка. Заквітували біля нього чорнобривці – символічні квіти нашої землі. І зібралися люди на відкриття. Це було 21 серпня…

…На підставі наказу Міністерства культури України від 19 липня 1993 року №212 була утворена Державна комісія для прийняття пам’ятника. До неї увійшло двадцять компетентних спеціалістів, які і підписали 20 липня 1993 року Акт прийняття. Проектування пам’ятника здійснено Київським творчо-виробничим об’єднанням «Художник» (архітектор – Олексій Гайдученя, скульптор Петро Мовчун).

Роботу по виготовленню пам’ятника Т. Шевченку виконано Київським творчо-виробничим об’єднанням «Художник» Художнього фонду України, а роботи по благоустрою прилеглої території здійснила Черкаська будівельна госпрозрахункова науково-реставраційна виробнича дільниця (Приходько В.), Смілянське шляхово-будівельне управління (Олійник В. І), Золотоніська міжгосподарська пересувна механізована колона (Омельчик А. Г.), Золотоніська орендна ремонтно-будівельна дільниця (Оєць С. М), при активній допомозі та участі трудових колективів та жителів міста.

Пам’ятник являє собою бронзову фігуру, встановлену на гранітному постаменті на площі при вході в парк культури та відпочинку імені Т. Шевченка. Висота фігури – 3,45 м, постамент гранітний з полірованих блоків Старобабанського гранкар’єру, висота – 1,55 , загальна висота – 5 метрів.

Ім’я Великого Кобзаря носить головна міська вулиця, про нього не забувають і цитують протягом століть, а проходячи повз пам’ятник відчувається мудрий погляд Тараса Шевченка, що пролетів через віки.

Підготувала Віта Ямборська.

***

Черкаські