Унікальна технологія посадки і роки аграрного досвіду: як вирощують ранню полуницю у Золотоноші

06 червня 2025 р. 13:08

06 червня 2025 р. 13:08

Знайти свою справу в житті, своє натхнення чи зробити маркетингову стратегію з хобі вдається не кожному. Мати свою справу це вже не просто про фінансове забезпечення, а про власну реалізацію в улюбленій сфері діяльності. Це захоплює й надихає.

Євгеній та Олена завжди любили працювати на землі. От манила вона їх. Не дратувала, а надихала.15 років у шлюбі, працювали на різних посадах, відкривали й закривали бізнес і протягом всього часу паралельно постійно щось вирощували.

Свого часу садили вишні, доглядали малину. Та всі ділянки були на дачах, туди потрібно було їздити, а це все забирало багато часу. Якось спілкуючись зі знайомим почули думку: «А чому б вам не посадити щось поруч, біля двору?»

Побиванці, «легкі на підйом люди», вирішили спробувати використати город біля хати. Визначилися з ягодою – полуниця. Почитали в інтернеті й обрали для себе два сорти, які найбільше відповідали їхнім запитам: «Альба» і «Клері». Вони мають хороші смакові якості, солодкі з помірною кислинкою, транспортабельні. Ягода у холоді може стояти 2-3 дні.

• - Найважливіший пункт для нас – щоб була смачна. У перший рік ми зробили високі грядки, вкрили агроволокном, висадили 3 тисячі саджанців. На землі полуниця росла чотири сезони. Ми починали збирати з середини травня. До 20 чисел червня закінчували. Потім її підстригали, щоб не було вусиків і рослина максимально нарощувала кореневу систему. Навчилися доглядати за нею, спостерігали - що любить, а що ні. Бачили результат і тоді вже отримали перший досвід, - розповідає Олена.

Коли прийшов час пересаджувати, постало питання збільшення площі. Ще одним важливим фактором стало здоров’я: травень-червень – жаркі місяці, полуницю потрібно збирати щодня, протягом декількох годин з нагнутою спиною до землі. Це тяжка праця. Було надскладно. Почали шукати альтернативу і цікавитися вирощуванням у теплиці. Знаходили плюси: у парнику ягода раніше дозріває, відповідно вища ціна й більша рентабельність.

Спочатку вирішили збудувати маленьку тепличку, саджанців на 100-150. Зацікавились гідропонічним(безґрунтовим) методом (спосіб вирощування рослин без ґрунту на поживних розчинах).

• - Дорогий вид, але цікавий, - ділиться жінка. - Ми поставили саморобну помпу, замовили мікроелементи. За кілька місяців зрозуміли, що не готові до цього. Це дуже затратно по часу. Потрібно відмірювати добрива, майже щодня підливати, тримати постійний необхідний баланс. До того ж, на той час ми не змогли знайти достатньо інформації, щоб задовольнити всі питання, які виникали. Але завдяки цій спробі взяли для себе певний відсоток знань та досвіду, які перенесли на вирощування в майбутню велику теплицю. Для нас важливим було виростити полуницю до середини травня, до початку плодоношення грунтової. З'їздили у виставковий центр теплиць, там проконсультувалися щодо умов. І почали створювати. Було дуже страшно. Та як кажуть: «Очі бояться, а руки роблять».

На той час на основі сортів, які Побиванці садили вперше, вже з’явилися нові селекції. За рекомендацією садівників із досвідом обрали «Делі» й «Амі» – це похідні від тих, які вирощували, покращені на їх основі.

Теплицю на 210 квадратів накрили багатосезонною плівкою. Попри невелику площу намагались висадити максимальну кількість саджанців, більш як три тисячі.

• - Коли поставили теплицю, кинулися замовляти живці, та їх уже не було. Того року посадковий матеріал у постачальників був неякісний через посушливе літо. Ми взяли те, що було. Знайшли саджанці у Херсонській області. Вони з виду були ніби не погані, але не першорічники. Відповідно гірше адаптувалися. Знову таки, не маючи досвіду, ми почали їх саджати як в грунт, наприкінці вересня- початку жовтня. Одні саджанці раніше, інші пізніше, до того ж постачальники помилилися і не доклали 1000 штук… Це ще тиждень. Ми втратили час на погоді для посадки. У жовтні почалися різкі дощі й холод. Волога збільшилась, сонця не було, ми саджали у вологий грунт. Через підвищену вологість слабкі корінці відразу загнивались і пропадали. З 4000 саджанців у нас в перший рік залишилась 1000. І тут ми остаточно зрозуміли, що вирощування на грунті та в теплиці потребують абсолютно різних умов і догляду. Два-три місяці ми ходили в трансі. Це був такий ляпас! Перший удар і розчарування. Але досвід на все життя.

На той час у теплиці не було ще ніяких комунікацій, лише воду провели. Переживши зиму ягідники розуміють, для того, щоб вийти на дві-три неділі раніше сезону - ягоді потрібне тепло і світло.

• - Ми зібралися з силами й пішли далі. І, мабуть, якщо ти до чогось прагнеш, то врешті-решт все тобі йде в руку. Ми зустріли надзвичайних людей-спеціалістів. Випадково, - згадує, посміхаючись Олена. - Женя шукав електрика, щоб зробити в теплиці вентиляцію. Знайшов спеціаліста, вони починають спілкуватися і - в цій людині просто наростає цікавість до нашої справи! Як правильно робити у теплиці електрику - він досвіду не мав, але сам почав шукати інформацію: що для полуниці потрібно, які умови?.. І коли вже приїхав встановлювати вентилятори, сам пропонував варіанти. З опаленням та сама історія. Знову натрапляємо на людину, якій цікавий сам проєкт. Спеціалісти давали професійні поради, і якщо з освітленням нам вдалося все відразу, то з опаленням перепробували багато варіантів.

Нарешті визначились - саморобні вентилятори з автомобільних радіаторів. У результаті перші квіточки на кущах з’явилися 9 березня, а рясне цвітіння - 15. Тоді агрономи не набагато випередили сезон, хоча освітлювали і підтримували температурний режим. Ягоди почали достигати ближче до 10 квітня.

• - Полуниця - це дуже примхлива рослина. Щоб вийти на сезон раніше їй потрібно створити космічні умови, вкласти стільки сил, енергії й набратися терпіння, щоб все «запрацювало». Згідно з моїм задумом, саджанці потрібно змінювати щороку. І знову в нас проблеми з посадковим матеріалом.

• - Щоб посадити 2000 саджанців потрібно 2 дні. Плюс поки накопали наступну партію - приїхали, це ще 2 дні. Другий раз коли ми «пролетіли» з саджанцями, то вирішили самі вирощувати. Тепер у мене є своя схема. У цьому році маємо шістдесят відсотків робочих саджанців. Кращі результати завдяки опаленню, яке переробили влітку (тепла підлога).

До слова, цікава історія вийшла і з замовленим грунтом.

• - У теорії він мав бути заряджений мікроелементами на посадку. Але як ми побачили згодом, їх там не було. По-друге, ми закуповували грунт. На один саджанець потрібно було використати 3 літри землі. Відповідно знадобилося 13000 літрів. Нам надіслали в мішках по 250 літрів. Вдома ми саджали самі й все відміряли банками. Виявилось, що нам не доклали грунту на 13 мішків. Це був ще один квест!

Висаджуючи кущі полуниці Побиванці випробовують свою специфічну схему вирощування, вона схрещена-переплетена з почутим-побаченим.

• - Мені не давала спокою «гідропоніка». Почали спілкуватися з агрономами, чи можна методом гідропонного вирощування посадити поштучно рослини в грунті? Радилися, а що якщо ми візьмемо за основу грунт, а вирощувати методом гідропоніки? Ніхто з цим не стикався, але всім було цікаво. Це була авантюра. Я багато на кого попідписувалася у соцмережах, спостерігала, вивчала, аналізувала… І вирішила спробувати.

Цього року полуницю підживлювали за системою гідропоніки: вносили готову суміш гелевих мікроелементів у правильних пропорціях (мікс калію, магнію та кальцію в правильних пропорціях на кожен період вегетації полуниці). Це якісні дорогі суміші.

Експериментуючи, Олена постійно підтримувала тісний зв'язок з агрономами:

• - З середини лютого, коли почали будити полуницю, підливали добрива на основі мікроелементів. І були приємно вражені результатом. За зовнішнім виглядом рослини відразу видно, наскільки добре вона себе почуває. Приїхала агроном, подивилася рослини, прочитала склад добрив і здивувалася, поглянувши на зелені, пружні листочки, - розповідає господиня й уточнює: - Для себе я обрала обережний метод обробки. Мікроелементів беру нижче мінімальної рекомендованої дози і даю етапами, поступово, протягом тижня. Постійно стежу за показниками «вітамінів» на приладі. У мене більша циклічність, але вплив на рослину мінімальний.

• - Це такий собі контроль якості для себе. Нам важливо це. Розуміти й точно знати, що смачна і якісна. У нас позитивні відгуки від лаборантів, усе в нормі та хочемо вдосконалюватися ще. Завжди бентежно, коли людина замовила полуницю вперше в нас… у кожного свої особливості організму.

Завдяки продуманій технології вирощування, Олена проводить у теплиці мінімум часу. Як і планували. Ексклюзивність посадки в тому, що кущики висаджені по одному у вазон. Така індивідуальність має багато плюсів. Подібний спосіб Олена підгледіла у східних країнах, де овочі вирощують у мішках. Звісно ще потрібно дотримуватися багатьох нюансів, як от світло, тепло, вологість і кондиціонування повітря… Та досвід, час і любов до землі тепер працюють на неї:

• - Взагалі полуниці для плодоношення потрібно 22-27 градусів тепла. Будити починаємо з середини лютого, в цей час на градуснику тримаємо +15. Поступово збільшуємо температуру. Проведене опалення у теплиці дуже допомогло, коли були весняні морози. Плівка захищає від похолодання, може втримати двоградусний мороз, але ж якщо з вечора за вікном мінус і до ранку опускається до 4 градусів, то плівка не врятує. Коли на вулиці було мінус 7, у нас трималося +12. У похмурі дні температура набігала до +20. Торік, коли морози сягали 13-15 градусів, у теплиці мінус настав лише за дві доби.

На питання: «Скільки часу проводите в теплиці?» відповідає:

• - Не багато. Велике значення має підготовка з осені, а потім все поетапно. Час від часу моніторю середньодобову температуру і вологість. Коли починає дозрівати, освітлюю з 5 ранку. Для формування ягоди потрібно 15-16 годин світла. Урожай збираю зранку, до 9 вправляюсь. Чотириповерхові стелажі зручні, на них добре видно ягоду. Часто приходжу в теплицю насолодитися красою й поспостерігати за рослинами. Це мій власний рай.

Але цю справу Олена вимріяла і зуміла втілити в життя. І це прекрасно, не боятися починати справу життя, у будь-який період життя і за різних обставин

У Золотоноші з’являється все більше жінок, які не бояться пробувати нове у зрілому віці – проходити курси, майстер-класи, вивчати лекції, опановувати нове, спотикатися, витрачатися фінансово, але, зробивши висновки - йти далі. Адже коли знаходиш своє, то цим можеш займатися вічно, воно і надихає і заспокоює, врівноважує і з часом дає свій фінансовий результат. Бо ти цим гориш, любиш дошукуватися деталей, вивчати всі нюанси. Ці жінки неймовірні! Вони надихають й захоплюють, штовхають до нового і безумовно підтримують. Вони стають музами для інших, зробивши хобі справою життя.

***

Черкаські