Освітянська родина Золотоноші у скорботі: пішла у засвіти Оксана Заєць

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Освітянська родина Золотоноші у скорботі: пішла у засвіти Оксана Заєць

26 листопада 2025 р. 16:16

26 листопада 2025 р. 16:16

До відходу людини у вічність ніколи не можна бути готовим. Ця чорна звістка завжди підкрадається зненацька.

25 листопада перестало битися серце Оксани Іванівни Заєць - чудової людини, мудрої жінки, неперевершеного керівника, душевного порадника. Вона виховала не одне покоління золотонісців. Під її мудрим керівництвом і наставництвом виріс не один знаний і авторитетний вчитель.

Народилася 10 вересня 1944 року в селі Попівка на Звенигородщині. Із золотою медаллю закінчила середню школу в сусідньому Вільховці, куди щодня добиралася за 14 кілометрів. Її трудовий стаж розпочався в 1962 році, після пришвидшеного курсу здобуття диплому Корсунь-Шевченківського педучилища. Навчанню та вихованню дітей Оксана Іванівна віддала 62 роки. Починала на Луганщині, а з 1965-го повернулася на рідну Черкащину. З 1976 року її біографія пов’язана із Золотоніською школою №2. Працювала учителем початкових класів, заступником директора, директором, соціальним педагогом. Лише 2024-го пішла на заслужений відпочинок. Вона жила школою до останнього дня, останнього подиху.

26 листопада в Свято-Успенському соборі Золотоноші пройшло відспівування знаної в місті людини. Провести Оксану Іванівну в останню земну дорогу прийшло багато містян. У соборі – директори шкіл та дитячих садочків, колеги, численні учні, друзі.

Із прощальним словом перед громадою виступила наступниця Оксани Заєць – директорка Золотоніської школи №2 інформаційних технологій Олена Вертипорох. Зі словами вдячності звернувся колишній учень небіжчиці, а нині заступник міського голови Олександр Флоренко. Про важку втрату для освітянської родини наголосила директорка гімназії, депутатка міської ради Валентина Боченкова:

- Сьогодні ми збідніли, бо пішла від нас яскрава особистість, взірець відданості школі, учням, обраній професії.

З болем про наставницю говорила вчителька СШІТ №2 Наталія Назаренко.

- Ми з Оксаною Іванівною разом працювали 40 років, - згадує з вдячністю заступник директора школи Людмила Бондаренко. – У мене немає рідних ні братів, ні сестер. Вона була для мене найріднішою людиною, як мама.

Оксана Іванівна - учитель I категорії, має звання "Учитель-методист", "Відмінник освіти". Нагороджена грамотами Міністерства освіти України, грамотами і подяками - обласного управління освіти, обласної і міської рад, Золотоніського відділу освіти. Відзначена медаллю "Ветеран праці".

***