вологість:
тиск:
вітер:
Сороміцькі вислови по-українськи: як народжувалась фразеологія “про заборонене”
30 листопада 2025 р. 13:03
30 листопада 2025 р. 13:03
Українська мова зберегла чимало висловів, які сьогодні хоч і звучать невинно, але колись мали зовсім інтимні сенси. Наші пращури жили не музейним, а справжнім життям — кохалися, жартували, порушували заборони й закодовували досвід у фольклор. Саме тому деякі фразеологізми мають значно відвертіше походження, ніж здається.
Скочити в гречку
Фраза походить ще з козацьких часів. «Ранок. Липень. Білопінна гречка. Дівчина і хлопець йдуть краєчком. Столочила гречку на обніжку, заросила босі свої ніжки. Взеленились серце і спідничка. Дівка йшла – а вийшла молодичка». Відомо, що на Січі жінок не було, а ось одружених, сімейних чоловіків не цурались. Тому сім’ї часто жили та вели господарство неподалік. А гречка давно поширена культура у наших широтах, яку вирощували і козацькі родини. Так і вийшло, що неодружені козаки зневажливо називали осілих «гречкосіями». Проте саме в гречку парубки водили на побачення вільних від шлюбу дівчат. Є й інше значення фразеологізму – порушити клятву подружньої вірності.
Піти наліво
Якщо сьогодні познайомитись можна в інтернеті, то раніше спілкувалися на базарі, під тином, а в неділю і на свята навіть у церкві. Якщо чоловік прагнув погомоніти з дівчиною чи жінкою, яка приглянулась йому, то міг перейти у ліву частину храму, де стояли переважно жінки. Ймовірно саме так утворився фразеологізм, який нині має значення «зрадити партнера або порушити подружню вірність».
Товкти воду в ступі
Не просто марно працювати. Це наслідування сцен для дорослих. Після першої шлюбної ночі молодицю навіть змушували жартома “вибивати воду”, а макогін був не тільки кухонним знаряддям, а й символом відмови небажаному жениху — так з’явився вислів “спіймати облизня”.
Окрема сторінка — вечорниці та досвітки, де молодь “телесувалася”, жартувала, знайомилася й інколи спільно ночувала. Це могло як наблизити дівчину до шлюбу, так і зруйнувати її долю — позашлюбна вагітність засуджувалась суворо. Проте заборони лише підігрівали зацікавлення: інтимні контакти, жартівливі малюнки дегтем, символічні прізвиська — усе це жило поруч із мораллю.
Український сороміцький фольклор не про вульгарність, а про чесність. Він нагадує: люди залишалися людьми завжди. А вислови, які ми вживаємо буденно, колись були кодами для “потаємних” тем — і тепер відкривають нам справжнє, живе обличчя минулого.
***
Джерело: zoloto.city
Новини рубріки
У центрі Черкас сталася аварія за участі мотоцикла та легковика
30 листопада 2025 р. 14:33
30 листопада 2025 р. 13:27
Приміські маршрутки та черкаські чиновники: прем’єра розслідування «18000» (ВІДЕО)
30 листопада 2025 р. 13:00