Надзвичайна ситуація в енергетиці: що це означає і чим відрізняється від надзвичайного стану

15 січня 2026 р. 12:13

15 січня 2026 р. 12:13

На тлі масованих російських атак на енергетичну інфраструктуру та ускладнення погодних умов президент України Володимир Зеленський 14 січня анонсував запровадження режиму надзвичайної ситуації (НС) в енергетиці. Роз’яснюємо, що це означає, які наслідки матиме для споживачів і чи застосовувався такий механізм раніше.

Що таке надзвичайна ситуація в енергетиці

Згідно з Кодексом цивільного захисту України та Правилами ринку електричної енергії, режим надзвичайної ситуації в енергосистемі — це особливий стан, який запроваджують у разі значного дефіциту потужності або масштабних руйнувань об’єктів енергетики. За таких умов енергосистема не може працювати у штатному режимі.

Рішення про настання НС ухвалює системний оператор — НЕК «Укренерго». Підставою можуть стати масові пошкодження після ракетних чи дронових ударів, що призводять до втрати понад 50% електроспоживання в країні або серйозного дисбалансу між генерацією та попитом.

Не плутати з надзвичайним станом

Важливо розуміти: режим надзвичайної ситуації в енергетиці не є надзвичайним станом у державі. Це технічне й операційне поняття, яке застосовується виключно для стабілізації роботи енергосистеми та ринку електроенергії. Він не передбачає обмеження громадянських прав чи свобод і не потребує окремого рішення парламенту.

Наслідки для споживачів

Запровадження НС — насамперед сигнал для учасників енергоринку (обленерго, генерації, операторів мереж), однак його відчувають і споживачі. Основні наслідки такі:

• Призупинення ринкових правил. Електроенергія розподіляється не за комерційними контрактами, а за диспетчерськими командами, з пріоритетом для об’єктів критичної інфраструктури — лікарень, водоканалів, зв’язку.

• Екстрені відключення. Графіки погодинних відключень можуть не діяти. Натомість застосовують графіки аварійних відключень (ГАВ) для швидкого зниження навантаження на систему.

• Технічні рішення в ручному режимі. Диспетчери отримують право на складні перемикання мереж, які у звичайних умовах заборонені, щоб заживити регіони резервними схемами.

Призупинення ринкових правил. Електроенергія розподіляється не за комерційними контрактами, а за диспетчерськими командами, з пріоритетом для об’єктів критичної інфраструктури — лікарень, водоканалів, зв’язку.

Екстрені відключення. Графіки погодинних відключень можуть не діяти. Натомість застосовують графіки аварійних відключень (ГАВ) для швидкого зниження навантаження на систему.

Технічні рішення в ручному режимі. Диспетчери отримують право на складні перемикання мереж, які у звичайних умовах заборонені, щоб заживити регіони резервними схемами.

Чи було таке раніше

В Україні режим надзвичайної ситуації в енергетиці вперше запровадили у серпні 2014 року через гострий дефіцит вугілля та системні порушення в роботі енергосистеми. У грудні 2015 року Кабінет Міністрів повторно вводив і коригував цей режим для стабілізації ринку електроенергії — зокрема щодо тарифної політики, обмежень генерації та експорту. Тоді він діяв протягом опалювального сезону і був скасований до кінця року.

Надалі поняття НС в енергетиці використовували переважно в оперативних повідомленнях «Укренерго» — під час масованих атак на інфраструктуру або серйозних технічних аварій. Зокрема, за даними «Укргідроенерго», у грудні 2022 року такий режим застосовували на рівні ринку електроенергії через масштабні обстріли та різкі дисбаланси між генерацією і споживанням.

Поточна ситуація

14 січня 2026 року президент Володимир Зеленський оголосив намір запровадити режим надзвичайної ситуації в енергетиці вже як відповідь держави на рівні уряду на критичні наслідки російських атак. За його словами, буде створено постійно діючий штаб для координації дій у місті Києві.

Керівником робіт із підтримки населення та громад, а також розв’язання практичних питань у цих умовах визначено першого віцепрем’єр-міністра — міністра енергетики України Дениса Шмигаля.

Запровадження такого режиму має на меті не посилення обмежень для людей, а збереження стійкості енергосистеми та мінімізацію наслідків для критично важливих сфер життя країни.

***

Черкаські