Невеликий екскурс в історію рідного міста

21 березня 2026 р. 08:18

21 березня 2026 р. 08:18

У 2026 році відзначається 450 років з часу першої писемної згадки про Золотоношу: «Золотна або Глинщина, у воєводстві Києвському розташована» - в заповіті князя Богуша Корецького. Корецькі – українсько-литовський князівський рід, пов’язаний з містом Корець, яким його представники володіли з XV століття. Вказаний власник Золотоноші – Богдан Глинський (звідти назва «Глинщина») . Після смерті князя Глинського поселення перейшло під владу князів Довмонтів.

У перші часи свого існування Золотоноша знаходилась на острові, що омивався водами колись повноводої річки Золотоношки.

Уже у 1616 році Золотоноша зазначається як місто, обнесене валом, де щотижня відбувались торги і щорічні ярмарки. За спогадами Михайла Максимовича (1848р.): «Замкове укріплення Золотоноші зберігалось як і колись. Той перешийок біля кузень, по якому в’їжджають у місто з лівої сторони ріки, насипано згодом, в ту пору тут протікав глибокий річковий рукав, і через нього був підйомний міст від фортечних воріт, що звались Кропивнянськими. Другі ворота стояли на протилежній стороні острова, над рікою, і звались Переяславськими. Навколо острова був високий земляний вал, який пам’ятають старожили (сліди якого вціліли, подекуди і нині). За переказами, обидві брами були із залізними стулками, на вежах висіли дзвони, а весь вал був уставлений гарматами».

У 1635-му місто було захоплене Самуїлом Лащем (польський шляхтич, коронний стражник, відомий вчиненням розбоїв та насильств). У 1640 році сюди прибули загони Яреми Вишневецького і витіснили Лащевих челядників. Тодішня власниця Золотоноші Полонія (Аполінарія) Довмонт продала Вишневецькому свої володіння разом з містом.

1638 року Золотоноша стала центром Золотоніської козацької сотні Черкаського полку (за спогадами Михайла Пономаренка сотня виникла на місці колишньої, старої сотні 1625 року). У 1648-му Золотоноша позначена на карті Гійома де Боплана (французького інженера і мандрівника) містом з подвійною системою міських і замкових укріплень.

У липні 1666-го вибухнуло Переяславське повстання, на придушення якого гетьманський уряд Брюховецького кинув значні сили. Московський уряд кинув на допомогу Брюховецькому загін кінноти на чолі з Костянтином Щербатовим і загін калмиків. Дві тисячі козаків Переяславського полку закрились у Золотоніській фортеці, укріпили місто, збудували шанці (земляні польові фортифікаційні споруди). Щербатов наказав обстрілювати місто з гармат. Почались пожежі, з обох сторін було багато вбитих і поранених. Гетьман Дорошенко надіслав кілька татарських загонів на допомогу повсталим, але їх розгромили каральні війська. Оборона тривала до жовтня. Місто і фортецю було спалено. Багатьох козаків полонено і страчено.

З 1667 року за Андрусівським договором Золотоноша, як центр однойменної адміністративно-територіальної одиниці, входить до Переяславського полку. В такому статусі місто перебувало до адміністративної реформи 1781 року, коли Золотоноша стала центром Золотоніського повіту Київського намісництва.

У 1797 році Золотоніський повіт перебуває у складі Малоросійської губернії, з 1802 року у складі Полтавської губернії.

Почалося буремне ХХ століття. Століття світових воєн, революцій, створення і розпаду радянської імперії.

У 1920 році майже на два роки Золотоніщина переходить під порядкування Кременчуцької губернії, 1922 знову в складі Полтавської .

7 березня 1923 року утворюється Золотоніський район у складі Золотоніської округи.

Нова адміністративна реформа 1925 року ліквідовує губернський поділ. Золотоніщина перебуває у складі Черкаської округи до 1927 року. В часи колективізації Золотоніський район перебував у складі Київської , з 1937 - Полтавської області.

7 січня 1954 року з частини районів Полтавської, Київської, Вінницької та Кіровоградської областей утворилась Черкаська область.

19 липня 2020 року Золотоноша стала центром Золотоніського району, куди увійшли землі Чорнобаївщини, Драбівщини – територіально майже відповідає карті Золотоніського повіту (без частини Канівщини) ХІХ століття.

Сьогодні Золотоноша – центр Золотоніської об’єднаної територіальної громади.

Як бачимо, багата на події історія Золотоноші та Золотоніщини. Минали часи, змінювались власники і влада. Золотоноша за більш ніж чотирьохсотлітню історію свого існування побувала в різних статусах: місто-фортеця, сотенне, повітове місто, райцентр, місто – центр ОТГ. Це було «солом’яне місто», місто з розвиненою торгівлею та підприємництвом; місто всесвітньо відомих діячів науки, мистецтва, культури і спорту. Місто скромних трударів різних галузей. Нині Золотоноша – місто волонтерів, захисників. Місто Героїв. Місто будувалось, розбудовувалось, відбудовувалось, переживало потрясіння і знову відновлювалось, немов пташка-фенікс, та для нас, вона така ж «маленька та хороша» рідна Золотоноша.

Використані матеріали книг «Подорож Златокраєм» Г. Голиш, Л. Лисиця, «Золотоноша: історична топографія та фортифікації» О. Прядко.

Підготувала Віта Ямборська.

***

Черкаські