Світла пам’ять Герою: на щиті Олег Ситник

22 квітня 2026 р. 09:59

22 квітня 2026 р. 09:59


Ідуть у вічність ті, хто тримав небо над нами… І залишають по собі не лише спогади — залишають силу, гідність і тишу, в якій звучить їхня незламність.

Ситник Олег Григорович народився 23 квітня 1977 року в місті Запоріжжя. Та справжнім його домом стала Золотоноша — місто, де минули дитячі роки, де він навчався у школі №2, де формувався його характер — прямий, чесний, незламний.

Його шлях захисника розпочався ще у десантних військах у Миколаєві — там, де гартуються витривалість і мужність. 4 вересня 2014 року він уперше став до лав оборонців України. Служив гідно, без зайвих слів — так, як уміють лише справжні воїни.

У 2019 році знову повернувся до війська. А в лютому 2022-го, коли країна прокинулася від вибухів, він не вагався. Дочекавшись, поки діти повернуться з Києва, пішов до військкомату — свідомо, твердо, по-чоловічому. І залишався вірним присязі до останнього подиху.

Йому судилося виконувати бойові завдання там, де найгарячіше, де найважче. І скрізь він залишався собою — мужнім, витриманим, відданим.

У житті Олег Григорович був людиною принципів. Не схилявся перед неправдою, не відступав перед труднощами. Але найбільшою його опорою й сенсом була родина. Він був люблячим чоловіком, турботливим батьком, надійним братом — тим, хто завжди поруч, хто підтримає і захистить.

У глибокій скорботі — його дружина Тетяна, донька Софія, сестра Даша, племінниці Яна та Інна. Їхній біль — це біль усієї громади, усієї країни.

Ми схиляємо голови у вдячності перед його подвигом. Перед людиною, яка не шукала слави, але стала Героєм.

Світла пам’ять про Олега Ситника житиме у серцях тих, хто його знав, любив і пам’ятатиме.

Вічна шана і слава Герою України.

***

Реклама

Світла пам’ять Герою: на щиті Олег Ситник

Джерело: zoloto.city

Завантажуєм курси валют від minfin.com.ua