Деньгівська спільнота у скорботі: на щиті 48-річний Євгеній Андреєв

23 липня 2026 р. 16:23

23 липня 2026 р. 16:23

"Біль, який не розрадити словами. Сумна звістка увірвалась в нашу громаду. На щиті у Хвильово-Сорочин повертається Євгеній Віталійович Андреєв. 9 місяців невідомості та надії розбилися об страшну звістку. Наш мужній захисник, який із вересня 2025 року вважався зниклим безвісти, повертається до рідного дому, - сповістила міні-громаду староста Наталія Сергієнко. - Євгеній до останнього подиху залишався вірним військовій присязі та своєму народові. Низький уклін Герою за його подвиг. Щирі співчуття рідним, близьким та побратимам. Твоє ім'я назавжди вписане в історію нашої свободи".

Євгеній народився 25 березня 1978 року в селі Хвильово-Сорочин. До двох років хлопчик мешкав з батьками, а потім його виховували дідусь Олексій Павлович та бабуся Раїса Василівна Филі.

У перший клас Євгеній пішов до Чапаєвської (Благодатнівської) школи, але потім перевівся у Деньгівський навчальний заклад, де й отримав свідоцтво про освіту.

У середніх класах школи Євгеній захопився стрільбою з лука і досяг неабияких успіхів. Неодноразово брав участь у змаганнях різних рівнів.

На юнацькому Чемпіонаті України в Чернівцях 14-річний школяр у 1993 році посів 4-те місце в кваліфікації. А вже наступного року допоміг збірній Черкаської області, у складі якої мав честь виступати, посісти 5-те місяце на дорослому Чемпіонаті України в Харкові. І попри те, що мав з дитинства ушкодження фаланги пальця зміг виконати норматив кандидата у майстри спорту України.

У 1996 році був призваний на військову службу. Проходив її у внутрішніх військах у Кременчуці.

У 2006 році переїхав до села Коврай, де познайомився з майбутньою дружиною Олею. За рік народилася сім’я Андреєвих. Молоде подружжя переїхало у Хвильово-Сорочин, де доглядали старих дідуся і бабусю Євгенія.

• - Це була дуже доброї душі людина, неконфліктний, і дуже товариський, - розповідає товариш Євгенія - Геннадій Хвиль. – Якщо потрібна була допомога, я, та й будь-хто, міг розраховувати на підтримку Євгена. Він був безвідмовним. Нам його дуже не вистачатиме. Так боляче, що таких хлопців втрачаємо…

Працював у сільськогосподарському кооперативі ТОВ «Гранекс-Черкаси». У товаристві його цінували за старанність та відповідальність.

Євген дуже любив свою сім’ю. Тож важко доведеться сприймати дійсність без рідної людини дружині Олі, сестрам – Тетяні і Катерині.

У п'ятницю, 24 липня, Євгенія Віталійовича поховають у рідному селі Хвильово-Сорочин. З 1 вересня 2025 року воїн вважався зниклим безвісти. Особу Захисника було підтверджено за результатами ДНК-експертизи.

Маршрут траурного кортежу:

11:00-зустріч Героя на в'їзді в с.Хвильово-Сорочин

11:30 год. — прощання вдома

12:00 год. —відспівування біля церкви в с.Хвильово-Сорочин

13:00-поховання та прощальний мітинг на центральному кладовищі .

• - Запрошуємо об 11-ій годині жителів Хвильво-Сорочина та Деньгів гідно вшанувати пам’ять Захисника, створивши живий коридор пошани від в'їзду в Хвильово-Сорочин до церкви та до будинку, де проживав наш захисник, - закликала староста. - Висловлюємо щирі співчуття рідним і близьким загиблого Воїна. Разом із вами схиляємо голови у глибокій скорботі та розділяємо біль непоправної втрати.

24 липня - День жалоби у Золотоніській громаді.

***

Черкаські