«Жодного разу не сказав, що все погано»: донька начальника медслужби «Азову», черкасця Олександра «Крохи» Крохмалюка, показала останні повідомлення з Маріуполя

26 липня 2026 р. 14:44

26 липня 2026 р. 14:44

Азовець Олександр «Кроха» Крохмалюк. Фото з аріхву Софії Крохмалюк

Під час оборони Маріуполя начальник медичної служби окремого загону спеціального призначення «Азов» (нині — 12‐та бригада спеціального призначення «Азов») Олександр «Кроха» Крохмалюк майже не розповідав рідним про те, що відбувалося на «Азовсталі». У листуванні з донькою чоловік запевняв, що з ним усе гаразд, цікавився справами родини та просив берегти себе.

Про останні повідомлення батька Софія Крохмалюк розповіла в інтерв’ю «18000».

— Я бачила фотографії, де він був брудний і виснажений. Але на кожному фото він усміхався. Це був мій тато: завжди ця усмішка, — пригадує донька.

За час оборони Маріуполя Олександр Крохмалюк схуд більш ніж на 20 кілограмів. Він писав доньці, що важить менше, ніж у 20 років, коли служив в армії. Попри це, не скаржився і не розповідав рідним про реальну ситуацію.

— Він жодного разу не сказав нам, що все погано, що ми програємо чи що там насправді відбувається. Я не розпитувала, а він не розповідав. Він оберігав нас, — розповідає Софія.

У листуванні вони переважно цікавилися справами одне одного.

7 березня 2022 року Софія написала батькові: «Папуль, все +?». Він відповів: «Нормально, живий, але дуже втомлений, брудний і неголений», додавши багато смайликів.

Азовець Олександр Крохмалюк на «Азовсталі». Фото з архіву Софії Крохмалюк

10 березня, коли ворог уже просувався углиб міських кварталів, тато надіслав Софії повідомлення: «Здрастуй, радосте моя, у мене все нормально, я працюю. Будьте розумницями, бережіть себе. Обіймаю, цілую».

Донька відповідала, намагаючись підтримати батька: «Привіт, папуль. Я знаю, що ти умнічка і міць. У нас усе чудово, за нас взагалі не переймайся. Мирне життя».

30 березня, у день, коли ворог «розрізав» український гарнізон на кілька частин і оборона почала зосереджуватись саме на «Азовсталі», Олександр Крохмалюк написав рідним: «Здрастуйте, рідні мої. Як ваші справи? Як Майя? Юра? У тебе як настрій?».

— Я відповідаю: «Привіт, папуль. Все чудово, тільки за тебе, звичайно, хвилюємося. Юра ( колишній чоловік Софії – ред.) на бойовому десь, знаю, що все ок. Майя ( донька – ред. ) хату розвалює».

Навіть тоді він незмінно просив берегти себе. Того ж дня «Кроха» надіслав свою світлину і повідомив, що евакуйовував поранених гелікоптером.

Евакуація поранених гелікоптером. Скрин з відео

Уже в середині квітня, зізнається Софія, прийшло повідомлення, яке її насторожило.

— «Купуйте з моєї картки все, що хочете. Все одно зняти готівку не виходить».

Лише одного разу дівчина отримала від батька розлоге повідомлення. Це трапилося наприкінці квітня, коли ворог майже цілодобово обстрілював «Азовсталь» із усіх можливих видів озброєння.

— Мені стало страшно. Я розуміла, що ситуація критична і він хоче залишити прощальне повідомлення в нашому чаті, – зазначає донька «Крохи».

«Кроха» на «Азовсталі». Фото з архіву Соні Крохмалюк

«Донечко моя люба, за мене не хвилюйтеся, усе буде добре. Якщо зникне зв’язок — не переживайте. Обладнання для інтернету розбите майже вщент. У будь‐який момент воно може відмовити. Я вас усіх люблю, обіймаю, цілую. Будьте розумницями, бережіть себе. До зустрічі найближчим часом».

Софія згадує, що читала це повідомлення крізь сльози.

— Я пам’ятаю, що читаю повідомлення, плачу і пишу: «Люблю тебе, тато. Знаю, що все буде добре і ми обов’язково зустрінемося, — розповідає дочка Олександра Крохмалюка.

3 травня, після новин про масований сухопутний штурм «Азовсталі» і прорив на завод, вона знову написала батькові:

«Прочитала про штурм. Не можу зрозуміти, що робити, аби вам допомогти. Це мене просто розриває на частини. Хочеться просто проломити голову всім».

— Моє останнє повідомлення йому — «Чекаю дзвінка», — Софія написала його в день, коли відбувалась так звана екстрадиція або ж вихід у полон.

Окупація Маріуполя. Скрин з відео

Одне із голосових повідомлень від батька – Софія нині сприймає набагато глибше, ніж тоді, коли прослухала вперше.

«Здрастуй, радосте моя. Як ваші справи? Мені мама розповіла, що у вас там відбувається. Не переймайся, перемелеться все — буде борошно. Усе, що не робиться, насправді — на краще. Іноді краще раніше, ніж пізніше. Я вас люблю. Я завжди буду з вами і завжди, чим зможу, допоможу. Бережіть себе, будьте розумницями. Цілую тебе, маму і Маєчку».

Минув час, але родина й досі згадує ці слова.

— Майя зараз також плаче за дідусем. Я нагадую їй про те аудіо, яке він залишив. Ми говоримо про те, що він пообіцяв нам завжди бути поруч. І так добре, що ми постійно отримуємо якісь знаки від Всесвіту, які допомагають відчувати: він справді поруч, — зазначає Софія Крохмалюк.

Дивіться інтерв’ю із Софією Крохмалюк

Черкаські