Вона будь-кого майстерно «покладе на воду»

07 серпня 2026 р. 12:28

07 серпня 2026 р. 12:28

Олена Воробйова – тренер із плавання Золотоніської дитячо-юнацької спортивної школи. Директорка закладу Тетяна Уфімцева запропонувала саме її кандидатуру для ближчого знайомства з нашими читачами. Адже для любителів плавання чи відвідувачів Золотоніського басейну Олена Володимирівна – добре знайома професійна тренерка.

У січні цього року їй виповнилося 55. У це мало хто вірить, доки не побачить на власні очі дату народження у паспорті. Енергійна, молода, дисциплінована, вимоглива, знаюча, спортивно-підтягнута й жартівлива! Це основні чесноти пані Олени, хоча школярі звикли звертатися до неї на ім’я «Альона». Так само й численні друзі, близькі, а за ними й маленькі вихованці. Ті, хто ще тільки пізнає ази плавання, і ті, хто вже заявив про себе на всеукраїнських змаганнях.

Її шлях у плаванні розпочався в 1979 році.

• – До нас у школу прийшов тренер і розповів про набір дітей у гурток плавання, – пригадує дитинство пані Олена. – Мама взяла мене за руку й відвела у басейн. Так я з другого класу почала займатися плаванням, хоча до цього моменту навіть триматися на воді не вміла. А вже коли перейшла до восьмого, захопилася морським багатоборством – плавання, стрільба, біг, парус і гребля.

Тут я не втримуюся: «І Ви все оце вмієте робить?»

• – Так, – відповідає настільки буденно, що я вже починаю підозрювати: уся Золотоноша знає і вміє займатися морським багатоборством, одна я – біла ворона.

Усе життя була в спорті. І бачила себе у великому спорті. Виконала норматив кандидата в майстри спорту з плавання та має розряд майстра спорту з морського багатоборства. У 1993 році закінчила Черкаський педагогічний інститут, факультет фізичного виховання. Приїхала жити та працювати у Золотоношу, звідки родом був чоловік Олександр. Басейну в місті не було. Тому влаштувалася працювати у дитячий садок «Калинка». З 2002-го року – учитель фізичного виховання в спеціалізованій школі №2 інформаційних технологій. 23 роки Олена Володимирівна віддала цьому навчальному закладу.

Можна лише уявити її радість, коли в Золотоноші розпочали будівництво басейну. Вона раділа, мабуть, найбільше з усіх. Тим паче, що на той час уже не працював басейн у Черкасах.

• – Важко передати словами захоплення, а разом з ним і надію на відродження улюбленого заняття. Того, до чого прагнула душа. Це для мене була чудова новина, – ділиться спогадами. – Ми набрали групи дітей, склали графік занять, укомплектували штат і … десь за 2-3 тижні почалася повномасштабна війна. Басейн закрили.

Нині дитячо-юнацька школа щороку здійснює набір бажаючих займатися плаванням. Запис розпочинають у серпні, групи формують у вересні. Заняття вже з 1 вересня.

• – Зараз у мене займається 5 груп дітей, наповнюваність по 20-25 осіб, хоча згідно з положенням повинно бути 15, – розповідає тренерка. – Спочатку групи формую за віком, а в процесі занять переформатовую за здібностями. Чому набираємо більше? Тут просте пояснення. Є батьки, які хочуть, щоб діти навчилися плавати, бо це корисно для здоров’я. Є діти, які приходять попірнати, погуляти, погратися. Ми – спортивна школа, наша мета – показати досягнення дітей і тренера. Заняття не для розваг.

Утім, як пояснює, протягом першого місяця заняття дійсно проходять у формі гри. Це для того, щоб діти навчилися не боятися води, триматися на воді, виконувати найпростіші вправи, правильно дихати. А далі йдуть ускладнені завдання, повноцінні навантаження, вимоги – і діти не хочуть працювати, не хочуть ходити, відсіюються. Відсоток таких відносно невисокий, але він є.

• – У вересні минулого року прийшла 9-річна Аня Кулик з Пальміри, – розповідає. – У нарукавниках. У неї нестримне бажання займатися плаванням. Вона готова вчитися щодня. Уже в грудні, через 3 місяці регулярних тренувань, я її взяла на змагання! Є й наймолодші, 7-річні Ніна Сичова і Лука Грицак. Вони вже на змаганнях беруть медалі.

Участь у змаганнях – за рахунок батьків. Щоразу в поїздку відправляється 20-30 юних плавців. Були в Броварах, Кам’янському, Полтаві, Києві, Чорнобаї, Піщаному.

У Золотоніському басейні немає можливості проводити регіональні змагання. Оскільки резервуар будували для реабілітаційних послуг для дітей з особливими потребами. Тобто немає спортивних тумб та не дозволяє глибина для стрибків.

З гордістю Олена Воробйова розповідає про досягнення своїх вихованців.

• – На Чемпіонаті України серед кадетів (2012 р.н. і молодші) чудово зарекомендувала себе Кіра Григор’єва. Дівчинка – переселенка з Павлограда. Її перший тренер Максим Самойленко, ми з ним співпрацюємо, – ділиться Олена Володимирівна. – Вона прийшла до нас як сформована спортсменка. Завдяки вдалим виступам Кіра серед 6-и кращих потрапила у збірну від Черкащини на чемпіонат України. Кирило Пісчаний на Чемпіонаті України серед юнаків (2011 рік народження і старші) потрапив у 20-ку кращих, посів 18-е місце у турнірній таблиці. Це дуже гарний результат для нашої спортивної школи, для нашого басейну.

У цьому 2025-2026 навчальному році Кирило Пісчаний виконав I дорослий розряд, ще троє плавців – II дорослий, а восьмеро вихованців пропливли на норматив – III дорослий, не говорячи вже про кілька десятків досягнень на юнацький розряд. Федерація плавання України переглядає й осучаснює нормативи, тому Кирилові не вистачило дещиці здобути розряд – кандидат у майстри спорту.

За словами тренерки, на змаганнях учасники пливуть не одну дисципліну. Мінімум 3 – брасом, кролем, батерфляєм, на спині та естафети. Тому, щоб досягти таких високих результатів, потрібна спортивна база для тренувань. Необхідні тренажери, на яких діти робитимуть сухе тренування. За їх відсутності, вихованці змушені ходити додатково у тренажерні зали міста.

У Золотоніському басейні працюють ще 2 тренери-сумісники: Олексій Терентьєв та Олександр Воробйов.

• – Ніколи не пізно покласти дитину на воду – було б бажання! – твердо переконана пані Олена. – Із задоволенням наш басейн відвідує доросле населення. У нас затишно, комфортно, вода завжди чиста і її температура контрольована.

У листопаді 2025-го тренерка Золотоніської ДЮСШ Олена Воробйова показала високий результат у віковій категорії «Мастерс» на дистанції вільний стиль – 36,17 с, здобувши перемогу на всеукраїнському рівні!

• – Мене надихають діти: спілкування з ними, їхні результати. Бачу, що я в них вкладаю, і пишаюся тим, чим вони мені віддячують!

• – Бути тренером – це не просто професія, а справжнє покликання. Саме ви допомагаєте виховувати сильних, сміливих і цілеспрямованих людей, навчаєте долати труднощі, вірити в себе та ніколи не здаватися. Нехай кожна ваша перемога починається з віри у своїх спортсменів, а кожен успіх вихованців буде найкращою нагородою за вашу працю! – привітала з Днем тренера своїх підлеглих директорка Золотоніської ДЮСШ Тетяна Уфімцева.

***

Черкаські