Не лише співали й танцювали: у Золотоноші провели літні вечорниці до Дня молоді

12 серпня 2026 р. 16:14

12 серпня 2026 р. 16:14

Цьогоріч до Дня молоді у Золотоноші вирішили провести досить незвичний, а разом із тим автентичний захід. Присутні гості провели літо по-українськи — з піснями, танцями, народними забавами та розмовами про традиції Черкащини. 11 серпня у дворику ArtProstir відбулися літні вечорниці, які зібрали охочих відпочити у теплій компанії та ближче познайомитися з українською культурою.

Зустріч стала своєрідним поєднанням традиційного і сучасного формату. Тут не було лекції про українську культуру у звичному розумінні — учасників запросили безпосередньо долучитися до активностей: співати, танцювати, грати та спілкуватися.

Юлія вже близько трьох років досліджує українські традиції та створює тематичні етноподії. За цей час у її практиці були різні формати — від заходів, присвячених Купалу, до Андріївських вечорниць. Цього разу темою зустрічі стало літо та його традиції.

Однією з частин вечорниць стало знайомство з українськими піснями літнього циклу. Учасники не просто слухали про них, а самі долучалися до виконання, відкриваючи для себе народну пісню як живу частину культури.

• - Народний спів важливо не просто проспівати, а передати його природну манеру — ніби ти розповідаєш історію голосом, але водночас тримаєшся мелодії та ритму. Тут особливо важливі чітка вимова, правильне дихання, відчуття слова й емоція. Голос має залишатися живим, щирим і близьким до звичайної народної розмовної інтонації, — пояснювала під час заходу Юлія.

Український календарно-обрядовий фольклор має пісні, пов’язані з різними періодами року. Літній цикл охоплює передусім русальні, купальські та жниварські пісні. Кожна з цих груп має власну тематику, час виконання та особливості.

Русальні пісні пов’язані із Зеленими святами та русальним тижнем. У народних віруваннях русалки постають як надприродні істоти, пов’язані з природою, водою та світом померлих. У цей період проводили різноманітні обряди, прикрашали оселі та подвір’я зеленню, використовували трави як обереги.

Русальні пісні могли супроводжувати обрядові дії, пов’язані з проводами русалок, зверненнями до них та вшануванням природи. До відомих русальних пісень належать «У ржі на межі», «Ой біжить, біжить мала дівчина», «Проведу я русалочки до бору».

Купальські пісні виконували під час святкування Івана Купала. Вони супроводжували обряди, пов’язані з вогнем, водою, вінками, дівочими та парубочими іграми. Однією з центральних тем купальського фольклору були кохання, шлюб і взаємини молодих людей. У піснях цього циклу звучали мотиви дівочої долі, кохання, вибору пари, сімейного життя. Серед відомих творів — «Заплету віночок», «Ой вінку, мій вінку», «Купайло, Купайло».

А от жниварські пісні супроводжували один із найважливіших періодів селянського року — жнива. У них оспівували працю женців, урожай, ниву, хліб та господарський добробут. Жниварський цикл традиційно поділяють на:

• зажинкові — виконували на початку жнив;
• жнивні — співали безпосередньо під час жнив;
• обжинкові — завершували жнивну працю та підсумовували врожай.

Для цих пісень характерні образи природи, пестлива лексика, побажання здоров’я, достатку та доброго врожаю. Серед відомих жниварських пісень — «Маяло житечко, маяло», «Там у полі криниченька».

У обрядових піснях збереглися уявлення наших предків про природу, працю, кохання, родину, врожай і взаємозв’язок людини з навколишнім світом. Саме тому знайомство з ними сьогодні — це можливість не лише послухати давню мелодію, а й краще зрозуміти світогляд українців минулих поколінь.

Особливу атмосферу створювали й традиційні українські танці та забави. Вони стали можливістю не лише порухатися й повеселитися, а й відчути, як подібні форми дозвілля свого часу об'єднували людей у громадах.

От ви знали, що раніше наші предки в’язали «шума»? Ймовірно йдеться про народні вірування, раніше наші предки вважали, що це дух лісу, якого треба розбудити і задобрити, щоб він прогнав усе лихе. Ну і задобрювали не чим іншим як танцями та співом. Частіше звісно у весняний період, але вчитись традиціям ніколи не пізно у будь-яку пору року. У текстах пісень «для шуму» можна помітити часті звуконаслідування на «ш» (типу шума, шуба, нашого, ішли), що звучали як магічні замовляння і мали на меті імітативно накликати швидке розпускання дерев. Учасники вечорниць спробували відтворити цю традицію власноруч. І от вам невеличкий спойлер – їм таки вдалося.

За традицією, «шум» виконували дівчата, які ставали в коло обличчям до центру. Двох учасниць заздалегідь обирали провідними — саме вони задавали рух та допомагали гурту виконувати обряд. У збірці українських народних пісень упорядника Єфремова повідомляється, що дійство включало певні хороводи, ігрові чи танцювальні рухи: дівчата, взявшись за руки, то опускають їх, то підіймають догори, відтворюючи рухи, подібні до колихання дерев.

Під час першої частини гри звучали слова: «Ой, нумо, нумо, заплетемо Шума, Шума заплетемо, гуляти підемо». Під спів учасниці рухалися відповідно до традиційної схеми, поступово «заплітаючи» Шума. А далі вже – рухалися хто як знав і вмів.

Організатори подбали й про те, щоб етнокультурна зустріч була пізнавальною для молоді та людей, які лише починають знайомитися з українськими традиціями. У програмі була настільна гра «Борщ», яка додала до вечорниць сучасного ігрового формату. Через гру учасники могли взаємодіяти між собою, знайомитися та просто проводити час разом. Не дарма існує говірка, що в Україні існує 365 видів борщу, адже навіть у кожної господині він щоразу може смакувати інакше. В ігровій формі учасники дізналися і про борщі з копченою грушею чи чорносливом, і про страви на буряковому квасі, і навіть секрети варіння зеленого борщу чи борщу з кропивою.

За ідеєю організаторів, саме така комбінація — традиційні пісні й танці поруч із сучасними форматами — дозволяє показати українську культуру не як щось далеке та музейне, а як те, що може бути частиною сьогодення.

Не менш важливою частиною заходу стало живе спілкування. Літні вечорниці створили можливість для нових знайомств і зустрічі людей, яких об'єднує інтерес до української культури.

Для молодіжних просторів такі події є не лише розвагою. Вони допомагають формувати середовище, у якому люди можуть комунікувати поза межами навчання чи роботи, знаходити однодумців та разом реалізовувати нові ідеї.

У час, коли українська культура переживає нове переосмислення, подібні заходи мають ще одну важливу функцію — допомагають повертати у повсякденне життя традиції, які могли залишатися лише сторінками у книжках.

А літо, яке вже поступово наближається до завершення, отримало ще один теплий вечір, який учасники зможуть згадувати вже восени і можливо навіть не лише цього року.

***

Черкаські