Менше асфальту, більше зелені: як Черкасам зменшити ризик підтоплень

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Менше асфальту, більше зелені: як Черкасам зменшити ризик підтоплень

14 вересня 2026 р. 11:57

14 вересня 2026 р. 11:57

Що може врятувати Черкаси від підтоплень

Велика кількість асфальту й бетону в містах не дає дощовій воді нормально просочуватися в ґрунт. Під час інтенсивних злив вода швидко стікає, а система водовідведення може не впоратися. Серед рішень – зелені дахи, дощові сади, водопроникні тротуари та накопичення дощової води.

Про це в інтерв’ю «18000» розповіла завідувачка відділу прикладної метеорології та кліматології Українського гідрометеорологічного інституту Віра Балабух.

Чому асфальт і бетон посилюють ризик підтоплень

За словами кліматологині, закриті асфальтом і бетоном території мають мало відкритих ділянок із ґрунтом, куди могла б просочуватися дощова вода.

– Ми бачимо закриту територію, дуже мало відкритих ділянок із ґрунтом і можливості для стоку цих опадів. І, відповідно, виникає проблема підтоплення, – пояснює Балабух.

Тому містам не обов’язково вирішувати проблему лише розширенням зливової каналізації. Є рішення, які дозволяють утримувати дощову воду безпосередньо на територіях.

Які рішення допоможуть утримувати дощову воду
Серед можливих способів адаптації міського середовища кліматологиня називає:

зелені дахи;
дощові сади;
зелені канали;
біосмуги;
водопроникні тротуари та парковки ;
підземні резервуари для накопичення дощової води.

Накопичену воду можна використовувати, зокрема, для поливу зелених насаджень. За словами Балабух, зелені прибудинкові території дозволяють дощовій воді просочуватися в землю, а не стікати до каналізації.

– Якщо прибудинкова територія зелена, відповідно, дощ падає, ця вода просочується в землю, вона вже не стікає в каналізацію і не створює підтоплень. І не потрібно цю каналізацію змінювати, – говорить кліматологиня.

Як це може працювати в Черкасах

Одним із прикладів альтернативного підходу кліматологиня називає Берлін. Там після підрахунку вартості розширення каналізаційної мережі змінили алгоритм обчислення податку на прибудинкову територію. Він залежить від співвідношення заасфальтованої та зеленої території: чим більше зелені біля будинку, тим менша плата.

Для Черкас подібні рішення можуть бути частиною адаптації до сильних опадів. Водночас конкретні способи облаштування територій потрібно визначати з урахуванням особливостей міста та його інфраструктури.

Про те, як змінюється клімат Черкас, чого очікувати місту та як до цього адаптуватися, читайте в матеріалі «18000» – «Спека, зливи й посухи: як змінюється клімат Черкас і що робити» .