Бібліограф, учитель, психолог, дизайнер - спектр шкільного бібліотекаря Наталії ФІЛОНЕНКО

30 жовтня 2026 р. 15:22

30 жовтня 2026 р. 15:22

Якщо ви думаєте, що сучасний бібліотекар займається лише підбором та видачею книг, то ви давно не відвідували бібліотеку і ваше уявлення про людей цієї професії дуже застаріле. А якщо в полі зору шкільний бібліотекар, головною місією якого є відірвати учнів від гаджетів і подарувати захоплюючий світ книги, то й поготів.

Професію Наталії Миколаївні вибрали батьки – Валентина Михайлівна та Микола Антонович. «Доню, ти в нас така спокійна, от би й роботу тобі таку, - розмірковувала мама. – Може б у дитячий садочок чи в бібліотеку?» Зупинилися на другому варіанті. І після закінчення Золотоніської загальноосвітньої школи вступила до Канівського училища культури. Після здобуття диплома за спеціальністю «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа» у 1997 році влаштувалася працювати у Бакаївську спеціальну школу-інтернат завідуючою бібліотекою. Згодом погодилася на вакансію бібліотекаря у школу №6, де до болю знайомий був кожен кабінет, кожен коридор, де гріли душу рідні стіни.

З тих пір пролетіло 23 роки. Як один день. Плине час, змінюється суспільство, лавірує між викликами досвідчений фахівець, адаптуючи теоретичні знання та набутий неоціненний досвід до вимог сьогодення. Незмінною залишається лише любов до книги. А вже як передати її маленьким читачам, як привабити школярів середніх класів та як зробити постійними відвідувачами старшокласників – купа професійних лайфхаків від навігатора знань бібліотекарки шостої школи.

Якщо ви твердо переконані, що основне завдання шкільної бібліотекарки полягає лише у видачі підручників, то мушу вас розчарувати: ви глибоко помиляєтеся. Наталія Миколаївна організовує тематичні виставки, працює з книжковим фондом, веде документацію – облік читачів, виданих книг та бібліотечних документів; організовує бесіди, огляди літератури, бібліотечні уроки, благодійні акції «Подаруй бібліотеці книгу» або «Книга в добрі руки»; оформила стенд «Радимо прочитати», де юні читачі залишають відгуки та рекомендації своїх улюблених книжок.

Серед найактивніших читачів – школярі молодших класів. Вони відчиняють двері бібліотеки на перерві:

• - Пані Наталю, - звертаються по-сучасному. – Ми у вас посидимо.

«Ми у вас посидимо» - це значить, що малеча самостійно обирає книжку на полиці, вмощується у зручний пуф і читає вголос. Зазвичай такий візит завершується словами: «Хай моя книжка полежить на вашому столі з краю, я на наступній перерві забіжу».

Як розповідає Наталія Миколаївна, найбільше молодші школярі полюбляють комікси, хоча залюбки читають казки та оповідання. Вона чудово знає, що на видне місце треба поставити гарно ілюстровану книжку, тоді дітвора стовідсотково її помітить і вибере. А ще готує саморобні оригінальні закладки, на яких надруковані правила користування книгами, поводження у бібліотеці або ж анонс нової книги.

• - Якось і не можу сказати, який клас найбільш читаючий, - замислюється. – Мабуть, 3-ій Алли Миколаївни Мокій. За ними ще й слід не прохолов.

Учні 3-4-х класів цікавляться пригодами, дитячими детективами, енциклопедіями про тварин, космос і природу. Середні класи обирають пригодницькі історії, фентезі, про дружбу та шкільне життя.
Старші школярі більше цікавляться енциклопедіями та художньою літературою класиків, щоб прочитати твір повністю, не скорочену хрестоматійну версію.

• - Якось мене першокласники попросили: «А можна книжечку по складах?» Вони тільки опанували читання і їм дуже вже хотілося похизуватися, що їх записали у бібліотеку, - пригадує Наталя Філоненко події довоєнного часу. – Я звернулася до нашого директора Олександра Пузєєва. Він віднайшов кошти, і я придбала для маленьких читачів книги на замовлення.

• - Я люблю своїх читачів, додає, - хоча всі вони дуже різні: одні відкриті, балакучі, інші - мовчазні і сором'язливі. Кожен приходить зі своїм питанням, і тому мені постійно доводиться читати книжки не тільки на свій смак, але і для того, щоб відповідати маленьким «запитайликам». Мені подобається бути в курсі їх інтересів, і нехай іноді доводиться «перерити» величезну кількість літератури, «залізти з головою» в мережу Інтернет, щоб відшукати відповідь на їх запит, але те почуття радості, що ти знайшов те, що потрібно юному читачеві, описати неможливо.

У бібліотеці школи №6 - чисто та охайно, по-домашньому затишно. Кожна книга – на своїй полиці, кожна річ – на своєму місці. Аж дивно, що немає куп не розсортованих книг та підручників.

• - За роки свого бібліотекарства виробила власний алгоритм: у кінці навчального року підручники першими здають випускники, - ділиться секретом бездоганного порядку. – Припустимо, це у понеділок. У вівторок – здають десятикласники і цього ж дня вони отримують підручники на наступний навчальний рік, на 11-ий клас. У середу – приходять дев’ятикласники. І тільки майбутні першокласники отримують книги у серпні.

Не приховує, стан зданих підручників завжди перевіряє. І учням, які бережливо ставляться до майна, видає ті, які мають охайний вигляд.

За словами моєї співрозмовниці, дітям у бібліотеці завжди знайдеться заняття, окрім читання. «Книжчина лікарня» - підклеїти сторінки, витерти позначки прости олівцем. Є й санітарний день, коли у «книг вихідний і вони усі хочуть залишитися вдома, на полицях» - так пояснює дітворі.
Пік читання зазвичай припадає на вересень, коли формується база з нових читачів. А ще людно у березні – Всеукраїнський тиждень дитячого читання та літературні заходи.

Трапляється, що школяр загубив художню книгу або підручник. Кожен знає, Наталя Миколаївна сварити не буде: вона попросить купити нову книгу на заміну. Тому то й намагається дітвора віддячити бібліотекарці за доброту: вкласти у книгу нову закладку, залишити засушену квіточку чи листочок, наліпку чи маленький малюнок, або ж умудряються написати їй записочку.
Цьогоріч веде бібліотечний гурток, підібравши такі форми роботи, що сприяють залученню читачів, допомагають розвинути їхні творчі здібності та перетворити бібліотеку на сучасний культурний центр.

Наталія Філоненко – активна учасниця і переможниця численних конкурсів на рівні міста та області, розробниця методичних посібників: «Використання інноваційних форм і методів у популяризації національної духовності та культурної спадщини українського народу» та «Сучасні тенденції національно-патріотичного виховання у практичній діяльності шкільної бібліотеки в Новій українській школі» (2020; 2024 рік); учасниця обласного семінару шкільних бібліотекарів (2022 р.)

Свідченням її здобутків є численні грамоти, дипломи і подяки, які скромненько складені в одну з тек.

• -У час змін у житті нашого суспільства хочу, щоб відбулися перетворення на краще і в моїй улюбленої професії, професії бібліотекаря, щоб праця моя та моїх колег стала престижною, щоб цінувалася високо і гідно. Ми, шкільні бібліотекарі стикаємось з дитячими душами щодня. Діти чекають від нас поради, дружнього слова. Часто вони приходять до бібліотеки, щоб розповісти про своє потаєнне.

Сучасний бібліотекар – друг, порадник, навігатор знань.

Працювати в бібліотеці сьогодні — це щоденний виклик на межі можливого. Бібліотекарі працюють в умовах, коли треба постійно шукати ресурси, оновлювати фонди та встигати за божевільним темпом цифровізації. Та найголовніше — підтримувати читачів і одне одного в часи глибокої травми й невизначеності. І все це під постійні звуки сирен.

Але попри все, бібліотеки сьогодні — це неймовірне джерело світла, тепла й безпеки, куди приходять не лише за книжкою, а й за відчуттям «я тут свій, мене тут чують». Це точка опори, простір відновлення, сили та натхнення.

***

Черкаські