«Прилітають до нашого поля із далеких країв журавлі…»

20 листопада 2026 р. 16:11

20 листопада 2026 р. 16:11


Під час концерту в Канаді люди раптом почали вставати й залишати свої місця. Співак розгубився: невже пісня їм не сподобалася? Але за кілька хвилин слухачі повернулися — з оберемками чорнобривців! Наприкінці виступу вся сцена потопала у квітах.

Так Костянтин Огнєвий згадував виконання знаменитих «Чорнобривців».

12 листопада виповнилося б 90 років від дня народження автора слів цієї пісні — видатного українського поета Миколи Сингаївського (1936–2013).

Він народився на Житомирщині, у багатодітній селянській родині. Пережив війну, голодні повоєнні роки, змалку працював на землі.

У восьмому класі ціле літо мостив дороги в Коростені, щоб заробити на гармошку. Батько сварив: навіть пристойних штанів до школи немає, а син витрачає гроші на музику! Та незабаром без юного Миколи вже не обходилося жодне сільське свято.

Ще школярем він друкував вірші. Його талант помітив Максим Рильський, який згодом допоміг юнакові продовжити навчання після відрахування з Київського університету.

А історія «Чорнобривців» почалася далеко від України.

1957 року в Парижі Микола побачив клумбу з чорнобривцями. Звичайні квіти нагадали йому рідну хату та матір Уляну Андріївну.

Її доля була надзвичайно тяжкою. Жінка вставала о 4-й ранку, працювала дояркою, виховувала дітей і пережила втрату вісьмох із них, зокрема 2 синів, які загинули на війні.

Саме їй та всім українським матерям поет присвятив майбутню пісню.

Разом із композитором Володимиром Верменичем він довго працював над «Чорнобривцями». Створив аж 5 варіантів тексту! Навіть радянська цензура втручалася в пісню, пильнуючи, щоб не прозвучали слова «українець» чи «українка».

1960 року вона вперше пролунала в Київській філармонії. Згодом її співали Дмитро Гнатюк, Ніна Матвієнко, Квітка Цісик та багато інших виконавців. Незвичним був і шлях цієї пісні. Тоді над СРСР царювала «Пісня про рушник» («Рідна мати моя») Андрія Малишка та Платона Майбороди, і здавалося, що тему матері закрито на десятиліття вперед. Перші роки «Чорнобривці» пробули в затінку цього шедевра. Та мелодія, що западала в душу, і голос Костянтина Огнєвого зробили своє: пісня не лише вижила, а й стала для багатьох другим, неофіційним гімном української душі.

Друзі згадували його щирою, товариською людиною з чудовим почуттям гумору. Він допомагав молодим письменникам, підтримував земляків, а жінок шанобливо називав княгинями й царівнами.

Одного разу, вже у поважному віці, попросив зупинити автомобіль на Житомирщині. Повів супутників до старої криниці, з якої пив воду ще хлопчиком, коли пас корів. Згадуючи дитинство, не стримав сліз.

У шлюбі з Лідією Кузнєцовою виховав доньку Світлану та сина Ярослава. Син також став журналістом і поетом, але у 2007 році помер у 33 роки після операції на нозі. Цю втрату Микола Федорович переживав надзвичайно тяжко.

За життя Сингаївський видав понад 75 книжок, зокрема 27 збірок для дітей. Його перша книжка «Жива криничка» побачила світ ще 1958 року. Він писав про рідне Полісся, людські долі, кохання, материнську любов, перекладав твори зарубіжних авторів.

«Життя моє без пісні - не життя, без неї я себе не уявляю», - зізнавався поет.

Микола Сингаївський прожив 76 років, залишивши десятки книжок і сотні пісень. Але особливе місце в серцях українців посіли його «Чорнобривці».

Минуло понад 65 років від першого виконання цієї пісні. Змінювалися покоління, виростали діти, відходили у вічність матері. А «Чорнобривці» продовжують звучати — нагадуючи кожному про найріднішу людину, дитинство та батьківську домівку

«До п'ятисот своїх творінь я ще лічив, а потім перестав, - казав поет. - Є пісні, що вмирали, не народившись, а є й такі, що вигравали конкурси, та в люди не йшли. Народ з-поміж інших вибрав для себе «Чорнобривці» - і слава Богові. Якби жив у цивілізованій країні, де діють закони й захищені авторські права, то за свою інтелектуальну працю мав би величезну винагороду, що дала б упевненість у завтрашньому дні. Чого гріха таїти, мене б могли прогодувати самі лише «Чорнобривці»…»

***

Реклама

«Прилітають до нашого поля із далеких країв журавлі…»

Джерело: zoloto.city

Завантажуєм курси валют від minfin.com.ua