Чи насправді Десна – перша мертва річка Європи: роз’яснення відомого чернігівського еколога

18 жовтня 2024 р. 17:37

18 жовтня 2024 р. 17:37

В авторитетному британському виданні The Guardian вийшла велика стаття, присвячена річці Десна. Більше того, нашу красуню річку тут називають першою мертвою річкою у Європі.

У статі йдеться, що лихо сталося через те, що водойма була отруєна. Адже 17 серпня було виявлено токсичну пляму, що йшла з російського прикордонного села тьоткіно. За даними Києва, хімічні відходи з цукрового заводу були скинуті в Сейм у величезних кількостях. До їхнього складу входили аміак, магній та інші отруйні нітрати. Через якийсь час усе це потрапило в Десну.

Природна екосистема Сейму та Десни зазнала краху. Риба, молюски та раки були задушені, оскільки рівень кисню впав майже до нуля. Тож мертву рибу доводилося збирати тоннами.

Ситуація, описана в статті The Guardian, страшна і приголомшлива, але чи справді Десна – мертва річка, як її називають?

У цій ситуації розбиралися разом із відомим чернігівським екологом Юрієм Карпенком. До речі, він розповів, що статтю в The Guardian читав, але схильний думати, що інформація в цій публікації більше носить емоційний характер, ніж абсолютно правдивий.

« У Десні частина риб дійсно загинула, як і втрачено частину раків та молюсків. Але категорично говорити, що річка мертва – не можна, бо частина риби жива і водна флора також жива. Просто треба постійно моніторити ситуацію. Тож нині говорити про катастрофізм у межах мертвої європейської річки – некоректно. Але говорити, що складна екологічна ситуація, складні наслідки, які ми ще будемо спостерігати – це реальність. І дійсно, наразі важко прогнозувати подальшу ситуацію. Бо кілька років для річки будуть дуже складні, і водопілля наступного року також. А мертва риба, яка на дні залишилася, буде руйнуватися і через це змінюватиметься хімічний склад води. Все це може спричинити складні наслідки. Але про рівень, який описали закордонні масмедіа, говорити зарано . Ми віримо, що природа зможе відтворитися. Але зрозуміло, що це станеться не сьогодні », – в коментарі для ЧЕЛАЙН зазначив Юрій Карпенко.

За його словами, різні фахівці дають різні прогнози щодо того, скільки часу знадобиться на відновлення річки. Наприклад, столичні гідроекологи та гідробіологи кажуть про три-п’ять років. Однак насправді розглядається і більш довгострокова перспектива – до десяти років. І це за умови, якщо не буде додаткових втручань у цю екосистему.

«Десна – проточна річка, не зарегульована, по-друге, вона мандрує, по-третє, вона має широку заплаву і живлення інших річок із річки Убіть, річки Снов та дрібних річок, які впадають у Десну і приносять свіжу, чисту воду. І біля берега Десни є джерела, є підземні джерела, є зимувальні ями, які також глибокі й містять великі обліки води, відповідно. Тому я нічого катастрофічного в нинішній ситуації не вбачаю », – сказав Юрій Карпенко.

На думку еколога, перша хвиля екологічної біди, яка прийшла до нас із сусідньої держави, вже минула: на водній поверхні не плаває мертва риба, начебто очистилася вода та розвіявся запах. І вже відбуваються обрахунки економічних, фінансових і матеріальних збитків й емоційного сплеску.

Натомість другою хвилею стане відновлення річки.

« Рибалки кажуть, що риба в Десні йде і вона не йде до берега. Тобто наявний достатній гідрохімічний режим, що дає можливість рибі жити на глибині. Зниження температури також є фактором стабілізації. Дощі, які пройшли, також забезпечують притік свіжої води, це додаткова аерація площі поверхні води. Прогнозувати можна різні факти. Питання – щоб цей прогноз був або реалістичним, або прагматичним. Хотілося б, щоб він був більш реалістичним із погляду того, що річка відновиться, а більш прагматичним – із погляду, що хоч і поступово, але ми не будемо мати таких наслідків катастрофічних », – пояснив еколог.

І щодо риби. За словами рибалок, у Десні нині трапляються різні види риб.

« Щуки, соми і вся риба, яка до катастрофи водилася в Десні, зустрічається. Від мору риби першою постраждала так звана біла риба. Тобто краснопірки поверхневі й уклія. А хижі риби взагалі більш стійкіші. Хоча і багато їх загинуло, але все-таки види збереглися », – наголосив Юрій Карпенко.

Ірина Осташко

Чернігівські