Замовляння та приказки про Ніжин як інструмент збереження історично

09 січня 2025 р. 12:35

09 січня 2025 р. 12:35

Приказки є невід’ємною частиною народної культури, що передають не лише повсякденні спостереження, а й глибокі знання про історію, традиції та специфіку певних місць. Одним із таких важливих елементів є замовляння, які можна було почути у Ніжині.

Ці народні вислови виконують роль збереження історичної пам’яті, відображаючи події, звичаї, та характерні риси місцевого життя. Вони служать важливим інструментом, що допомагає зберігати не лише історію, а й ідентичність громади, яка передавалася від покоління до покоління через усну традицію.

Журналісти MYNIZHYN провели дослідження, в якому вивчали, як приказки та замовляння, пов’язані з Ніжином, виконують функцію історичного документа. Нам вдалося знайти унікальне джерело, що містить прямі згадки про Ніжин та проливає світло на історичний контекст і культурні особливості цього міста.

У 1859 р. П. Єфименко у Чернігівській губернії записав цікаву примовку: «Їхав Ілля на коні, тягнув ноги по землі, ноги піднялися, кров уняв. Ішла Пречиста, одна з Києва, друга з Чернігова, третя з Ніжина, несли срібну голочку, шовкову ниточку, рану зашивати, кров замовляли: «Кров із буйної голови, з рум’яного обличчя, з ретивого серця, з живота, з кісток, з мізків, з чорного волосся, з карих очей!»». Цей документ підкреслює значення Ніжина в історії України. У оповідці показано, що місто виступає як один з духовних центрів нашої культури.

Такі замовляння непоодинокі, були виявлені й інші, що вживалися у цій місцевості. Наприклад: «Йшли леки через три річки, і лозу рубали, і рожу садили та рожа не прийнялася і кров осілася: пускали водяну, пускали молочну і кроваві замовляння; і прорубану, і прорізану, і прибиту: своїм духом обіймаю, Святого Духа згадую, Святого Миколая Чудотворця; а також я цієї крові не пускаю, також я гребу, гачу і вдень, і в полудень, і в ніч зоряну, і місячну: людина з духом, а Бог в поміч».
Ці тексти яскраво ілюструють двовір’я, що існувало на нашій території.

Ілюстрації до українських приказок художника Олександра Міхнушова Джерело: mala.storinka.org

Вони свідчать про синтез язичницьких вірувань із християнськими традиціями: віру в надприродні сили, магів та цілителів, які практикували свої ритуали, поєднуючи їх із християнськими святими, молитвами та символікою. Це демонструє, як міцно переплелися стародавні обряди із новими релігійними практиками, створюючи унікальний культурний феномен.
У таких замовляннях чітко простежуються лікувальні практики минулих поколінь.

Ви, мабуть, знаєте приказку, пов’язану з випадінням зуба у дитини. Для того, щоб новий зуб був кращим і міцнішим за попередній, існувала традиція кидати його через голову на горище зі словами: «Мишка, мишка, на тобі зуб костяний, а мені дай залізний». Реклама:

Щоб відвести від себе біду замовляли: «Ішов святий Аврам і по крутих горах, по мохам, болотам і ницих лозах, замочився, заросився, немає йому де спочити; прийшов сів спочити на сірому коні, втомився і пішов, за собою перелоги, уроки, примовляння поніс». Схожа за змістом: «Ішов святий Петро і Павло за Пресвятою Богородицею високі гори ворочати, униз води спускатися, з раба Божого (або рабів) уроки, примовки знімати, чоловічих і жіночих, парубочих і дівочих, дитячих; вітряних, водяних, подуманих і примовлених, з очей карих, з очей синіх, з очей червоних, з очей білих. В зорі, зоряниці. Божої допомоги я розмову, а ви в допомогу».

За допомогою таких приказок намагалися лікувати від переляку. Вірили, що зляканому слід сказати тому, хто його налякав: «Із тебе дух, а з мене переполох!». Також існували замовляння для зняття болю, наприклад: «Звих, звихище, навих, навихище в суглобах раба Божого, тобі тут не стояти, не боліти, жовтих кісток не ламати, гарячої крові не смоктати, рум’яного тіла не пушити, вон: треба тобі виступити з ници лози, на швидкі води, на сухі ліси, на круті гори; ти там собі гуляй і буяй лози; осуши швидкі води; тряси сухі ліси, ламай, а з такого раба вийди, рум’яного тіла не пуш і не пали!».|

Важко сказати, наскільки такі примовки були ефективними, але, ймовірно, віра в надприродні сили надавала зцілення, адже подібна практика була поширеною не лише в Ніжині, а й по всій Україні.
Загальнопоширеним було просити здоров’я у птахів. Коли весною вперше бачили гусей, то кидали їм солому і промовляли: «Гуси, гуси, нате вам не гніздечко, а нам на здоров’я». Або, коли куштували перші плоди з саду, чи городу: «Первинка, первинка, щоб не болів ні живіт, ні спинка».

Приказки та замовляння є важливими елементами народної культури, що зберігають історичну пам’ять і відображають синтез язичницьких та християнських вірувань. Вони допомагають зберігати культурну ідентичність та передавати традиції через покоління.

Раніше ми писали: Ніжинський Народний дім як центр культури та традицій

Чернігівські