Як розпізнати булінг і захистити дитину: поради психолога та тренера з рукопашного бою (Відео)

25 січня 2025 р. 13:21

25 січня 2025 р. 13:21

Вони б’ють її руками та ногами, клеять до її одягу жувальні гумки, видихають у її обличчя дим, принижують і погрожують. Відео, на якому група підлітків із міста Біла Церква, що на Київщині, жорстко побила 12-річну дівчинку, днями набуло активного розголосу в медійному просторі України. Про інцидент стало відомо 20 січня. Тоді правоохоронці розпочали досудове розслідування за фактом нанесення легких тілесних ушкоджень. Але згодом дії усіх учасників злочину перекваліфікували на катування.

Психолог Наталія Лазаренко стверджує, що в цій ситуації побиття можна визначити як найтяжчу фізичну форму булінгу. Побиття як крайня форма цькування – сумна реальність, прикра молодіжна тенденція, що не збавляє обертів та здатна залишати не лише фізичні, а й глибокі психологічні шрами у жертви.

« Завжди цькували тих, хто чимось відрізняється від інших, хто слабший, хто перебуває в позиції жертви. Це не означає, що ті, хто булить, це люди, які перебувають у сильній позиції, ситуативно зараз вони перебувають у сильній позиції, але це так само травмовані діти, це так само травмовані люди.

Ті, кого булять, зазвичай перебувають у позиції жертви, а ті, хто булить, зазвичай перебувають у позиції агресора. Але є ще третя сторона – свідки булінгу. Вони ж можуть виступати й учасниками булінгу, якщо це просто мовчазне спостерігання»,- Наталія Лазаренко – сімейна психологиня .

Булінг – тема не нова, зазначає керівник дитячого спортивного клубу, тренер Сергій Петрикей. Раніше цього терміна не існувало і це явище називали простіше – цькування. Утім, суті питання це не змінює – серед дітей в усі часи доволі поширена практика висміювання, знущання та приниження одне одного.

« Багато таких проблем проходять просто повз, діти щодня потерпають у школі, десь у дворі і про це ніхто не знає.

Я працюю з дітьми, я ці розмови чую регулярно: десь когось булять у школі, когось на вулиці, когось ще десь. На жаль, наше суспільство заточене під «совок», коли замовчувати краще, аніж роздмухувати»,- Сергій Петрикей – керівник дитячого спортивного клубу .

Визначити, чи зазнає ваша дитина булінгу в середовищі своїх однолітків, доволі складно, адже зазвичай підлітки схильні не розповідати про цькування, зазначають експерти. Утім, спостерігаючи за поведінкою свого чада, можна зробити певні висновки.

« Поведінка дитини: вона не хоче ходити до школи, ходити на вулицю, хоча раніше вона залюбки йшла до школи та на вулицю гратись з однолітками.

Якщо дитина не хоче цього робити, не хоче йти, то треба дізнатися причину. Поспілкуватись з дитиною, з учнями, з друзями, зрозуміти, що сталося»,- Сергій Петрикей – керівник дитячого спортивного клубу .

« Дитина починає закриватись у собі, дитина не хоче ходити в школу, вона не каже прямо, в чому справа, але просто не хоче. Вона каже, що там погано, там нецікаво, в неї нема друзів там. Це пошкоджені речі дитини. Дитина в емоційно пригніченому стані, вона з подряпинами, ранами, різко реагує на світло, звуки. Це дзвіночки, які повинні підказати батькам, що щось відбувається»,- Наталія Лазаренко – сімейна психологиня .

Якщо поведінка дитини видається вам підозрілою – варто спробувати поговорити з нею та дізнатися, що вона відчуває. Психологиня Наталія Лазаренко зазначає, що діалог має бути невимушеним і дружнім.

« Щоб ваша дитина не стала жертвою булінгу, важливо з нею контактувати. Потрібно 15-20 продуктивних хвилин із дитиною щодня: як справи, як минув день, чим обідала. Все це потрібно з дитиною проговорювати.

Ідіть на контакт, дитина буде довіряти вам, якщо ви будете в неї викликати довіру. Потрібно бути самоцінним, цінувати інших, бути доброзичливим, вміти говорити, слухати. Батьки – це «поживне» середовище для дитини, і це наш святий обов’язок – виростити повноцінну щасливу людину, яка реалізує себе, свої таланти та буде насолоджуватися життям. Але зверніть увагу, чи є це у вас, адже все починається з нас, батьків»,- Наталія Лазаренко – сімейна психологиня .

Утім, якщо убезпечити свою дитину від булінгу вам не вдалося і вона стала жертвою жорстокої поведінки однолітків, краще не залишати цю ситуацію без уваги. Варто докласти всіх можливих зусиль, аби допомогти дитині впоратися з цькуванням.

« Найперше – звернутися до директора школи, не усно, письмово. Є поліція у справах неповнолітніх, є омбудсмени. Є купа органів, які повинні цим займатися. Обов’язково, якщо ця проблема не вирішується через ці органи, тоді журналісти, тоді громадський розголос і тоді це спрацює»,- Сергій Петрикей – керівник дитячого спортивного клубу .

Журналіст Таліна Тарасенко

Оператор Сергій Бутько

Чернігівські