Співачка родом із Чернігівщини заспівала разом із відомою вокалісткою на сцені столичного «Палацу спорту»

12 березня 2025 р. 17:10

12 березня 2025 р. 17:10

Виступ на великій сцені – мрія будь-якого вокаліста чи вокалістки. Натомість для Євгенії Фролової, професійної співачки, музикантки, авторки пісень і кавер-виконавиці, яка, до речі, народилася на Чернігівщині в місті Корюківка, ця мрія справдилася. На сцені Палацу спорту в Києві вона заспівала разом із неймовірною співачкою Kola.

Євгенія зізнається, що цей момент назавжди залишиться в її серці. Бо це було незабутньо.

Тож як усе відбувалося, а також про музичний шлях Євгенії Фролової – в ексклюзивному інтерв’ю для «ЧЕЛАЙН».

Євгеніє, коли відчули потяг до музики?

Мій творчий, музичний шлях бере свій початок із самого дитинства. Першою, хто відчув моє тяжіння до музики, була моя мама, адже домашні концерти в дитинстві я давала своїм батькам щодня, і в 6 років я почала відвідувати вокальний гурток, за що вельми завдячую своїй матусі, що відчинила для мене ці двері в музичний світ.

Відтоді в мене з’явилася ще одна рідна мені людина, а саме вокальна мама – Колухонова Світлана Григорівна. Вона дійсно була для мене другою мамою, вона була моїм провідником до мрії стати співачкою, вона була моєю музою, людиною, яка вірила та підтримувала мене абсолютно у всьому, не тільки в творчості.

Вона говорила, що я народилася під тією самою зірочкою, яка проведе мене і буде завжди освітлювати мій шлях до мети. Завдяки її непохитній вірі в мене, моєму щирому бажанню співати, працювати ми почали брати участь у різних всеукраїнських, міжнародних конкурсах. Серед здобутків: гран-прі, перші місця, двічі я змогла відвідати курорт «Артек» та мала змогу співати в Криму з талановитими дітками з багатодітних родин, згодом у 14 років я відвідала та гастролювала з концертами Францією з танцювальними колективами з України.

І весь цей час зі мною подумки була Світлана Григорівна, я завжди відчувала її підтримку і зараз відчуваю… з небес… І завжди завдячую за все! Світлани Григорівни не стало через тяжку хворобу, це дуже сильно вдарило по мені, я дуже довго і болісно переживала цю втрату…

Тож із дитинства ви вже чітко розуміли, до чого прагнете?

Так, із дитинства я знала, чого хочу, чого бажаю, а саме – дарувати людям емоції, бути, жити та проживати на сцені і знати, що моя творчість відгукується в серцях людей.

Коли розпочався ваш професійний музичний шлях?

Мій професійний шлях як співачки почався з 2018 року, а саме з Національного відбору на «Євробачення» у складі гурту Dilemma, за ним через кілька років відбувся «Голос країни», який теж подарував мені безцінний досвід, прекрасні емоції та знайомства. Після проєкту я почала записувати та випускати свої авторські пісні, в яких пишу про кохання та про цінність життя.

То ви й пісні пишете?

Так. Від початком повномасштабного вторгнення я написала та присвятила кілька своїх пісень нашій країні, нашому відважному народові та нашим Героям (їх можна прослухати в моїх соціальних мережах). У 2023 році ми з моїм другом, прекрасним музикантом гітаристом Олексієм Біруком записали україномовну кавер-версію на пісню «Вахтерам» українського гурту «Бумбокс». Наша версія майже одразу розлетілася Мережею та набирала мільйони переглядів у тіктоку, в різних instagram-пабліках і телеграм-каналах. Наразі кавер має понад шість мільйонів переглядів на YouTubе.

Через деякий час нас запросили на «Новий канал» заспівати «Вахтерам» наживо в шоу «Хто знає», ведучою якого є Даша Астафʼєва.

Протягом двох років я й надалі записувала та випускала свою музику, і якраз на початку березня цього року мала їхати на студію та робити запис нової авторської пісні, як буквально за тиждень до побачила, що співачка Kola (Анастасія Прудіус. – Авт .) оголосила конкурс у соцмережах, за умовами якого потрібно було заспівати другий куплет її нової пісні «Край» і викласти в тікток. І той, кого вона обере переможцем, зможе заспівати з нею разом на її сольному концерті в «Палаці спорту».

Тож ви вирішили випробувати долю?

Я, звісно, не вагаючись, одразу почала слухати пісню, вчити і на наступний день виклала шматочок у тікток, буквально через декілька годин Kola лишила коментар зі словами «Вау» та зробила репост відео. Звісно, я зраділа і все ж відпустила всі очікування та пішла жити собі життя далі. Однак час від часу заходила все ж у тікток, бачила величезну підтримку від людей і також слухала інших виконавців, було більше як 500 відео, і всі співаки надзвичайно талановиті, самобутні.

Я взагалі дуже пишаюся, що в нашій країні живуть такі талановиті люди, і я могла тільки уявити собі, як тяжко Насті було зробити цей вибір. 1 березня вона оголосила результати. Коли я побачила своє фото в її сторіс в instagram, я зраділа до сліз і відчула величезну вдячність абсолютно всім і всьому. Одразу Kola записала мені аудіоповідомлення з привітанням і поясненням, власне, чому її вибір пав саме на мене, від її слів мене розчулило ще більше. Буквально через кілька днів ми почали підготовку.

Знайомство з Колою для мене стало дуже знаковим, я взагалі не вірю у випадковості, її пісні та вона сама як особистість давно мене надихають, мене надихає її такий довгий творчий шлях, її величезна праця та прагнення, надихає її справжність, щирість, її талант.

В аудіоповідомленні вона сказала, що я нагадала їй її саму… Від цих слів я просто розплакалася.

І далі був виступ на сцені «Палацу спорту»…

Колись я навіть мріяти не могла про таку сцену, про такий масштаб, як «Палац спорту», і що я буду співати разом на сцені з такою неймовірною співачкою, як Kola, для 9000 людей.

Це було по-справжньому незабутньо, і ці емоції залишаться назавжди в моєму серці. Я надзвичайно вдячна Насті за підтримку, віру та за цю можливість!

На моєму шляху траплялися моменти, коли опускалися руки настільки, що я задавала собі запитання «А чи точно це моє?», «А чи точно це моя мрія, а не чиясь?» І в один із моментів я згадала ту маленьку Женю, яка з величезною любов’ю в серці жила музикою, дарувала її людям абсолютно скрізь, де тільки було можливо. Я сказала їй і собі дорослій, як у пісні Коли, «маленька я сказала б собі дорослій: не припиняй вірити у дива, ні коли літо, ні коли осінь».

Я сказала їй і собі, що ніколи не зраджу ту маленьку мрійницю. І вже зараз я готова робити наступний крок.

То яким він буде?

Зараз я працюю над новою авторською піснею і в майбутньому маю мрію почути унісон із людських голосів, які співають мої пісні на моїх сольних концертах.

Спілкувалась Ірина Осташко

Фото надані Євгенією Фроловою

Чернігівські