Мотивація, дисципліна і спорт: активний стиль життя Ані Ковальової

17 березня 2025 р. 15:31

17 березня 2025 р. 15:31

Кожен сам коваль свого щастя. Власне – як і свого життя, здоров’я і тіла. У цьому переконана 20-річна Аня Ковальова із Сновська. Вже кілька років поспіль дівчина активно займається спортом, постійно працює над своїм тілом і самовдосконалюється. Історія її руху – це приклад наполегливості, сили духу та віри у власні можливості.

Отже, давайте знайомитися ближче – Аня Ковальова.

— Мене звати Аня, мені 20 років, я родом зі Сновьска, але живу і працюю нині в Чернігові. Спорт активний в моєму житті з’явився понад два роки тому. Приблизно стільки часу я вже ходжу до спортивної зали.

— Що мотивувало тебе почати займатися спортом?

— Як би сумно не було, але це певного роду «нелюбов до себе». Завжди щось не подобалось, хотілось змінитись і зробити себе кращою.

— Вдається поєднувати тренування з роботою?

— Дуже тяжко останнім часом з графіком. Я працюю в одному із чернігівських ресторанів. Іноді пропускаю тренування, але все ж ходжу на вихідних, або зранку перед роботою. Для досягнення мети іноді доводиться відмовлятися від чогось. Наприклад, має місце табу на солодощі, фастфуд і навіть відмова від гульок з друзями.

— Розкажи про перші етапи, чи було тобі важко на початку і як ти долала труднощі?

— Найбільші труднощі виникали саме в недостатній обізнаності, звичайно не знала що куди і як. Як правильно робити вправи, як підібрати потрібну вагу і т.д. Це все доповнювалось великою кількістю інформації, яку я бачила в інтернеті і дуже важко було її фільтрувати, оскільки я не розуміла правда це чи ні. Ще труднощі були з невпевненістю. Оці постійні думки «я неправильно роблю, хтось побачить, посміється з мене»… Але з часом я вивчила дуже багато матеріалу з анатомії, біомеханіки, почала розбиратись у правильності виконання вправ, як то кажуть – все було методом спроб і помилок.

— Як спортзал вплинув на твоє фізичне та ментальне здоров’я?

— Виключно позитивно, звичайно, покращилась фізична форма, я стала сильнішою, витривалішою і стала набагато більше собі подобатись. Кожне тренування – це як мозкове розвантаження, завжди підіймається настрій.

— Що скажеш про харчування?

— Це дуже важливий компонент в філософії тренувань. У мене майже повністю змінились харчові звички і як виявилось нічого страшного не відбудеться, якщо перестати їсти ковбасу, а майонез замінити на йогурт. І це все навіть не тому що так треба, а тому, що просто вже й не хочеться. Дійшло розуміння, що все це просто для кращого самопочуття

— Чи допомагає спорт у роботі, наприклад, у плануванні часу чи витривалості?

— Звичайно. За ці роки плідної роботи виховалась дисципліна майже у всіх аспектах життя. Ти звикаєш жити по графіку. Прокидатись і лягати в той самий час. Також безсумнівно це впливає на роботу і планування.

— Що тебе мотивує?

— Це вже більш звичка. Дисципліна. Ти знаєш, що це потрібно не комусь, а саме тобі. І ніхто замість тебе не зробить тобі результат. І головне – я чітко знаю, що кожного разу після тренування у мене стовідсотково покращується настрій і самопочуття. Це певним чином також значно мотивує. Навіть виходить надихати інших. Багато моїх знайомих за останній час записались в зал, запитують у мене порад і кажуть, що я є для них мотивацією. І це приємно.

— Твої поради тим, хто ніяк не може наважитися розпочати ходити до спортзалу, або ж стоїть лише на початку цього шляху.

— Все дуже просто і дуже банально – не боятись! Починати з малого, якась пробіжка, чи пострибати 200 разів на скакалці. Прекрасно навіть робити зарядку зранку, прокачати прес і т.д. Це не займе багато часу, а потім ви звикнете і будете додавати щось більше і більше. А потім вже вас й із зали не проженеш. Головне – бажання

Каріна Насінник

Чернігівські