Пам’ять історика й археолога Юрія Коваленка, який загинув на війні, вшанували в Чернігові

17 березня 2025 р. 19:06

17 березня 2025 р. 19:06

У Національному архітектурно-історичному заповіднику «Чернігів стародавній» вшанували пам’ять загиблого на Луганщині Юрія Коваленка – кандидата історичних наук, дослідника, викладача, волонтера, воїна, митця, патріота.

Пам’ять Юрія Коваленка прийшло вшанувати багато людей, які його знали, любили та цінували. Прибула й делегація з рідного для нього Глухова.

Із 1999 року Юрій Коваленко обіймав посаду завідувача науково-дослідного відділу Національного заповідника «Глухів». Він був ученим та археологом-практиком, від 2005 року брав участь у численних археологічних експедиціях, зокрема досліджував руїни спаленого московитами у 1708 році Батурина.

Ірина Мошик, генеральний директор Національного заповідника «Глухів», розповіла, що від дня загибелі Юрія Коваленка минуло два роки. Але біль втрати не вщухає.

« На жаль, ми втрачаємо найближчих і найрідніших. Юрій Олександрович був непересічною особистістю, яка дуже багато зробила не тільки для Глухова. У Чернігові колеги теж його знають, бо був потужним істориком і археологом. І захищався в Чернігові. Він дуже багато зробив для нашої науки.

Натомість для нас він не просто науковець і колега. Для нас він – друг, близька людина по духу. Тому нам ця втрата дуже болить.

Скільки ми будемо пам’ятати Юрія Коваленка та вшановувати його пам’ять, стільки за нього й пам’ятатиме суспільство.

Він був різнобічно розвиненою особистістю. Порядною людиною, добросовісною, толерантною. Людиною, яка вміла і працювати, віддаючи усього себе роботі, і відпочивати.

Він пішов на війну у 2020 році. А це був ковідний час, коли були заборонені масові заходи і не було можливості повноцінно працювати. Але якісь заходи за участі кількох осіб усе-таки проводили. Юрій сказав, що не хоче в такому брати участь. Тож він, дописуючи дисертацію, пішов до війська », – зазначила Ірина Мошик.

У перші години російського вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року в складі 16-го окремого мотопіхотного батальйону «Полтава» Юрій Коваленко брав участь у боях за Глухів. Тоді українські бійці дали бій російській ударній колоні на міжнародній трасі в районі Годунівки. Потім у лютому–березні 2022 року брав участь у бойових діях у на Броварському напрямку та в Чернігівській області. Після звільнення Чернігівщини протягом квітня 2022 року з побратимами перебував у Батурині. Потім деякий час лікувався в шпиталі. А паралельно займався волонтерством.

Загинув 14 березня 2023 року на позиціях у Серебрянському лісництві на Луганщині.

Поховали загиблого, згідно з його заповітом, у рідному Некрасові на Глухівщині, де він народився та виріс.

Після загибелі Юрія Коваленка його колеги два роки не підходили до його кабінету та не розбирали речі.

« Просто не мали сил. Але зрештою змусили себе зробити це, аби все систематизувати, зробити його архів і потім пізніше зробити його музей », – пояснила Ірина Мошик.

Колеги розповіли, що серед речей у кабінеті Юрія Коваленка було багато фотографій – як родинних, так і з експедицій, а також книжки, записи, нотатки. А в нижньому ящику стола лежала медична картка, яку, напевне, пан Юрій хотів сховати від лікарської комісії…

Учасники заходу не тільки добрим словом згадали Юрія Коваленка, а й подивилися про нього фільм.

Ірина Осташко

Чернігівські