12-річна школа: Як нова модель освіти допоможе учням зробити свідомий вибір майбутнього

04 квітня 2025 р. 12:44

04 квітня 2025 р. 12:44

Фото: facebook/Міністерство освіти і науки України

З 1 вересня 2027 року українські школярі у старшій школі навчатимуться по-новому. Освітня реформа передбачає перехід на трирічну профільну освіту - тобто 12-річна система навчання. Також учні у старшій школі зможуть обирати профільні предмети за власними інтересами.

За новими змінами в освіті після 9 класу учні зможуть обрати, де продовжити навчання: в академічному ліцеї або у закладі професійної освіти. Якщо підліток обере ліцей, то зможе підготуватися до вступу в університет. А якщо зупиниться на професійній освіті, то швидше опанує фах і зможе раніше почати працювати. В обох випадках є суттєва перевага: підлітки обиратимуть перелік предметів, які їх цікавлять.

“Згідно з концепцією старшої профільної школи, людина тричі робить вибір. Перший – вибір профілю. Тобто, обравши профіль, учень вивчатиме певні предмети поглиблено. Також зможе обрати частину предметів у межах профілю. А крім цього – курси за вибором. Наприклад, якщо учень чи учениця навчається на фізико-математичному профілі, може обрати курс на вибір «Мистецтво». Цю різноманітність треба забезпечити на базі академічного ліцею”, - тлумачить Лілія Гриневич, проректорка Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна, міністерка освіти і науки України (2016–2019).

Профільна середня освіта передбачатиме три рівні вибору:

• профіль – предмети й курси, які вивчаються поглиблено;
• предмети/курси за вибором у межах профілю;
• предмети/курси поза профілем – з урахуванням зацікавлень учня.

У МОН  зазначають, що академічний ліцей пропонуватиме учням десятки профілів у трьох тематичних кластерах:

• мовно-літературний (українська та іноземні мови й літератури тощо);
• STEM (природничі науки, ІТ, математика тощо);
• соціально-гуманітарний (історія, прав, психологія, соціологія тощо).

Учні й учениці вивчатимуть не лише обрані профільні предмети та курси, а й дисципліни, вивчення яких є обов’язковим для всіх. На думку Лілії Гриневич, така реформа дозволить кожному школяреві, незалежно від місця проживання, здобути якісну освіту. Старші класи здебільшого будуть відокремлені від молодших, але деякі академічні ліцеї зможуть мати у своєму складі не тільки 10-12 класи.

“Україна дуже неоднорідна за територіальними особливостями. Легко зробити відокремлений академічний ліцей у великому місті, де хороші транспортні розв’язки, можна зібрати велику кількість дітей в одній школі й багато вчителів для поглибленого навчання. І зовсім інша ситуація в сільських місцевості чи маленьких містечках. Академічні й професійні ліцеї мають покривати всю Україну, не лише великі міста”, - пояснила Гриневич.

Одна з головних проблем українських шкіл – велика різниця у рівні знань між міськими та сільськими учнями. За даними міжнародного дослідження PISA-2022, цей розрив становить 4,5 роки: діти з сіл мають значно гірші результати, особливо з природничих наук. Дослідження також показують, що навіть у малих класах сільських шкіл випускники гірше складають іспити. Причина цьому – застаріла мережа шкіл.  У сільських закладах освіти просто-на-просто не вистачає вчителів, сучасного обладнання і навіть самих учнів.

“Якщо нічого не робити, то цей розрив буде тільки поглиблюватися, і можуть виникнути маргіналізовані групи молодих людей, які не привчені вчитися. Адже під час дистанційного навчання утримувати мотивацію дитини значно важче. Це критична загроза, яка може виникнути, зокрема, у післявоєнний період. Тому необхідно чітко визначити, у який спосіб діти із села матимуть доступ до освіти на етапі старшої профільної школи, і гарантувати, що діти, які мають бажання і здатні опановувати програму, можуть вступити до обраного академічного ліцею”.

Помічним для школярів стане кар’єрне консультування, - переконана Лілія Гриневич. За її словами, фахові радники мають починати роботу з учнями ще з 7 класу, аби вчасно допомогти їм виявити таланти та інтереси, ознайомити їх з можливими професіями.

“Якщо ж держава хоче розвивати цей напрям, треба вкладати в лабораторії, у яких діти можуть навчатися за сучасними методиками, та у вчителів природничо-математичних предметів, яких уже бракує”, - наголошує ексміністерка.

Український ринок праці має брак на кваліфікованих працівників робітничих професій. Досвід європейських країн показує: щоб зацікавити молодь у професійній освіті, потрібно створити для них перспективи – наприклад, можливість вступити до університету після кількох років роботи за фахом.

"Якщо хочете змін, потрібно діяти по-іншому. Якщо нічого не змінювати, результат залишиться таким самим", – наголошує Лілія Гриневич. А це саме той випадок, коли з реформами зволікати не можна.

Схожі новини

Чернігівські