Громада втратила двох захисників - оборонця Луганського аеропорту і воїна, який був зниклим безвісти пів року

17 квітня 2025 р. 18:54

17 квітня 2025 р. 18:54

Сергій Кияниця, Володимир Пономаренко

Внаслідок штурмових дій ворога на Донеччині загинув носівчанин Сергій Вікторович Кияниця, повідомили у Носівській міській раді.

Солдат Сергій Кияниця (24.04.1979 – 13.04.2025) народився та виріс у Носівці. Навчався у 2-й міській школі. Професійну освіту здобував в училищі залізничного транспорту, опановуючи фах машиніста. Працював на залізниці.

Коли в Україні розпочалась  антитерористична операція, Сергій був мобілізований. Його танк був останнім, який покидав Луганський аеропорт.

За деякий час, повернувшись до цивільного життя, він працював знову на залізниці.

У 2020-му Сергій підписав контракт, ставши на службу у лави ЗСУ.

Повномасштабне вторгнення росії в Україну в лютому 2022-го Сергій зустрів на Сумщині. Потім була Харківщина.

«Всюди, де найгарячіше, він йшов, бо командування знало, що Сергій не підведе. Водій, зв’язківець, танкіст – ці спеціальності наш земляк опанував до автоматизму, але ворог, на жаль, знищує і професіоналів. Він завжди був на зв’язку, дуже коротко, без емоцій, впевнено і спокійно переконував, що все під контролем.

8 квітня був останній дзвінок мамі…», - йдеться на сторінці міськради .

Носівська міська рада, виконавчий комітет, депутатський корпус  глибоко сумують та розділяють біль непоправної втрати з мамою, Лідією Василівною, братом Володимиром, сестрою Валентиною, дружиною Альоною, рідними, побратимами.

Поховають Сергія Кияницю на міському кладовищі. Про день та час прощання із загиблим Героєм повідомлять додатково.

Сергій Кияниця

Також 16 квітня Носівська громада прощалася із загиблим земляком Володимиром Пономаренком, який поліг на Донеччині.

У Свято-Троїцькому храмі Носівки відбулася заупокійна літія за  загиблим Героєм.

Володимира Пономаренка поховали на кладовищі в с.Сулак.

Солдат Володимир Пономаренко (30.11.1974 - 14.10.2024) народився в с. Данине. Там закінчив сільську школу,влаштувався на роботу в агропідприємство. Згодом вже разом з дружиною Наталією та двома синами, родина переїхала до Сулака. Тут в подружжя народилося ще двоє синів. Володимир працював в охоронній фірмі.

З початку повномасштабної війни старший син Олексій  став на захист рідної землі. У 2023-му повістку отримав і батько. Втім, після лікарської комісії, його повернули. Далися взнаки отримані травми внаслідок дорожньо-транспортної пригоди кілька років до того.

Проте у травні 2024-го він був мобілізований. За кілька місяців, у серпні, приїхав у відпустку. Так збіглося, що й син побув вдома. Це, напевно, були найщасливіші дні для всієї родини. Бо вже 25 серпня Олексій мав їхати у частину, а з 31 серпня – він  вважається зниклим безвісти.

Володимир дуже переживав, понад усе хотів знайти будь-яку інформацію про сина. Втім, відпустка закінчилася і в нього, мав повертатися до побратимів.

Горе у цю родину не прийшло самотою. За кілька тижнів після повернення, він також зник безвісти. Не повернувся із завдання.

Він до останнього був на зв’язку. 13 жовтня 2024 року дружина його почула востаннє.

На жаль, тіло чоловіка ідентифікували після проведеної експертизи після обміну тілами.

Володимир Пономаренко загинув під час виконання бойового завдання поблизу села Михайлівка, на Донеччині. Сталося це 14 жовтня 2024.

Володимир Пономаренко

"Час Чернігівський" писав про таке:

• Четверо дітей лишилося у 53-річного захисника, ще одного поховали напередодні дня народження. У громадах - втрати
• Чернігівщина прощалася з 38-річним контрактником, який загинув внаслідок удару по Сумах
• Громада втратила на фронті 49-річного десантника-добровольця

Схожі новини

Чернігівські