ПОРТАЛИ ЧУТТЄВОСТІ В ПОЕЗІЇ ОЛЕСІ БІЛОЦВІТ

12 травня 2025 р. 14:48

12 травня 2025 р. 14:48


Мабуть, знаменно, що саме творчості Олесі Білоцвіт напередодні ВСЕСВІТНЬОГО дня поезії була присвячена зустріч любителів красного поетичного слова – студентів та педагогів Ніжинського державного університету імені М.В. Гоголя у науковій бібліотеці вишу під назвою «Олеся Білоцвіт – відкриваю душі портали». І почалася вона з відеозвернення Олесі Миколаївни до своєї ніжинської аудиторії з найщирішими почуттями вдячності стінам цього знаменитого вишу, звідки пішла ця талановита жінка в широкий світ професії й творчості, де її й до сьогодні люблять, пам’ятають і пишаються. А її творчість - то є вираження її власної громадянської позиції, її власні переживання, її серце і душа, які завжди були, і є залишатимуться поруч з Україною…

ПОРТАЛИ ЧУТТЄВОСТІ В ПОЕЗІЇ ОЛЕСІ БІЛОЦВІТ

ПОРТАЛИ ЧУТТЄВОСТІ В ПОЕЗІЇ ОЛЕСІ БІЛОЦВІТ

ПОРТАЛИ ЧУТТЄВОСТІ В ПОЕЗІЇ ОЛЕСІ БІЛОЦВІТ

Олеся Ткаченко (Білоцвіт) народилася у творчій родині прилуцьких журналістів і літераторів Ніни та Миколи Ткаченків. Талановита дівчинка ще з дитинства проявляла свій мистецький хист у малюванні та написанні віршованих рядків. Утім, ще п’ятикласницею написавши вірш-присвяту мамі Ніні Яківні, дівчина зробила поетичну перерву до сімнадцяти років, коли перше кохання «змусило» її знову взятися за перо.

ПОРТАЛИ ЧУТТЄВОСТІ В ПОЕЗІЇ ОЛЕСІ БІЛОЦВІТ

  • Як стрінуться наші очі,
  • Як обручем стануть руки –
  • Я Вас відпустити не схочу,
  • Прилуки мої, Прилуки.

  • Приручені і болі, і жалі
  • Слухняно умостились біля серця…
  • Благаю мовчки, Боже, змилосердься!
  • З криниці сліз п’ють спрагло журавлі…

  • Випаровуються моря, випаровуються.. Не моря, а озерця сліз
  • Відкриваю душі портали напівсюрр, напівреалізм,
  • Проживаю ще раз прожите й пережите вже раз ввісні,
  • Завиваю несамовито з вітрюганом у дні ясні.
  • Розливаю печаль у чаші, бо для радості є фужер.
  • І бокали ще є інакші, не на часі, не на тепер.
  • Заїдаю гірке солоним, проливаю холодний чай,
  • Всю дорогу чомусь червоним семафорить забутий рай…
  • І ні сліз вже нема, ні моря, лиш калюжі, одна сльота,
  • ані щастя тепер, ні горя. Самота… Самота… Саме так.

Катерина ГАВРИШ.

Тема: вплив війни в Україні на поетичну творчість Олесі Білоквіт

Матеріал підготовлено за сприяння Волинського прес-клубу.

Реклама

ПОРТАЛИ ЧУТТЄВОСТІ В ПОЕЗІЇ ОЛЕСІ БІЛОЦВІТ

Джерело: nizhyn.city