Схуд на 15 кілограмів, зуби вибиті: 23-річний захисник повернувся з полону

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Схуд на 15 кілограмів, зуби вибиті: 23-річний захисник повернувся з полону

23 травня 2025 р. 15:52

23 травня 2025 р. 15:52

Зліва направо: сестра Софія, мати Ірина, батько Олег, Андрій Лось, тітка Надія Скрипко та хрещена Людмила Кисловець

Андрій Лось з Сосниці повернувся з російського полону . Пробув там пів року в умовах, які складно уявити, а ще важче пережити.

За цей час його рідні не мали жодної звістки. Сьогодні Андрій удома.

З 6 травня ще 205 українських захисників удома. Обмін пройшов на кордоні з Білоруссю, у пункті пропуску «Нові Яриловичі».

Зустрічали звільнених з полону захисників у Чернігові. У лікарні вони помилися. Їм дали новий одяг, телефони. Смачно погодували. Потім воїнів оглянули лікарі та направили далі на реабілітацію, в інші заклади.

Поряд з Андрієм Лосем стояли дві жінки, міцно тримаючи його під руки.

— Не відпустимо, доки батьки не побачать, — каже Надія СКРИПКО, тітка, рідна сестра матері. — З дому їдуть. Це 80 кілометрів.

— От-от, на під’їзді вже, — радіє Людмила КИСЛОВЕЦЬ, хрещена.

За мить очі Андрія сяють. Він бачить матір Ірину та сестру Софію. Підбігають, обнімаються, довго плачуть. Від радості.

— Летіли сюди так, що поліція зупинила, — втирає сльози Ірина ЛОСЬ. — Трохи перевищили швидкість. Пояснили поліціянтам, що причина поважна. Їдемо до сина на обмін. Відпустили без штрафу. Зараз батько буде, машину паркує.

Через хвилину до сина підбігає батько Олег. Намагається по-чоловічому триматися, але сльози котяться і по його щоках. Щосили притискає Андрія до себе. Вітається з сином за руку. Цілує в носа.

— Андрій за спеціальністю кухар. У Чернігові закінчив коледж, — розповіла мати. — За кілька місяців до укладання контракту натякав періодично, що піде служити. Але я не сприймала серйозно. Аж раптом подзвонив і сказав, що пройшов медичну комісію та йде на війну. Останнє місце служби — 123-тя окрема бригада територіальної оборони.

— Коли потрапив у полон?

— 26 жовтня 2024 року подзвонив і сказав: «Іду на завдання, не хвилюйся. Чекай. Через 10 днів передзвоню». І ці 10 днів розтяглися на довгі пів року полону. Зник на Донеччині, під Вугледаром, у районі села Богоявленка.

Зверталися у військкомат, Координаційний штаб. З 5 листопада Андрій вважався безвісти зниклим. Через місяць, 4 грудня, російська сторона підтвердила, що син у них. 15 листопада в інтернеті з’явилося відео з ним у полоні. Видихнули трохи — син живий. Стали боротися за його повернення.

У полоні Андрій схуд кілограмів на 15. Вибито багато зубів.

— Доки чекали батьків, племінник розповів, що в полоні змушували працювати. Навіть платили гроші. За них купував собі цигарки та їжу, — розповіла Надія Скрипко. — Запитала про побиття. Промовчав.

* * *

6 травня додому також повернулися ще троє наших земляків. 24-річний Станіслав Васюк з міста Семенівка. Пробув у неволі три роки. 23-річний Андрій Афонін з села Козляничі на Сосниччині. Потрапив у полон 14 березня 2023 року. Та 35-річний Олександр Скалацький з Ніжина.

Джерело: "Вісник Ч", авторка Ольга САМСОНЕНКО. Фото авторки