«З їжею в організм людини надходить до 70% канцерогенів» – на що звертати увагу: лікарська консультація для чернігівців

13 червня 2025 р. 20:25

13 червня 2025 р. 20:25

Нам здається, що ми намагаємося уникати контакту з канцерогенами, але розвиток технологічного процесу призводить до того, що харчові продукти в процесі виробництва, зберігання, транспортування дедалі більше забруднюються хімічними канцерогенними речовинами, що вже безпосередньо впливають на наш організм під час їх споживання та здатні за певних умов спричинити онкологічні хвороби.

Про це й не тільки – в сьогоднішній розмові з Володимиром Гайдичуком, кандидатом медичних наук, доцентом кафедри внутрішньої медицини, клінічної фармакології та професійних хвороб Буковинського державного медичного університету (м. Чернівці).

Пане Володимире, розкажіть читачам, що таке канцерогени?

Канцерогени – це хімічні речовини, фізичні фактори, віруси, що здатні зумовлювати ріст або прискорювати розвиток злоякісної пухлини. Для прикладу: фізичний канцерогенний фактор – це іонізуюче випромінювання; вірусний канцерогенний фактор – папіломавірус людини, що може призвести до раку шийки матки; хімічний канцерогенний фактор зазвичай діє на людей, які працюють на хімічних, нафтопереробних, коксових та інших хімічних підприємствах.

Чи дійсно існує зв’язок між харчуванням і ризиком захворіти на рак?

Численні наукові дослідження доводять, що є прямий зв’язок між якістю їжі, характером харчування та ймовірним ризиком захворіти на онкологічні хвороби. Головна роль у розвитку раку належить фактору харчування. На його частку припадають 35% випадків раку. На другому місці є куріння тютюну – 30%. Роль усіх інших причин у розвитку онкологічних хвороб (віруси й інфекції, сексуальні фактори, професійні канцерогени, алкоголь, забруднення довкілля, спадковість, ультрафіолетове випромінювання, іонізуюча радіація, харчові домішки, лікарські засоби та медичні процедури) є значно меншою.

Як канцерогени потрапляють у їжу?

Канцерогени можуть потрапляти в їжу з природних джерел у результаті забруднення ґрунту та води людиною, що є наслідком сучасних методів ведення сільського господарства, зберігання, перероблення й пакування харчових продуктів, також можуть утворюватися в самих продуктах харчування під час їх кулінарного оброблення чи за неправильного зберігання. Тож повторюся, саме харчування є найголовнішим джерелом надходження канцерогенів в організм людини. З їжею в організм людини надходить до 70% канцерогенів, тоді як із повітрям і питною водою тільки 30%.

Які канцерогени є найбільш небезпечними?

Найбільш небезпечні та найчастіше потрапляють у продукти харчування хімічні канцерогени групи поліциклічних ароматичних вуглеводнів, нітрозосполуки, важкі метали, мікотоксини, пестициди. Онкогенні поліциклічні ароматичні вуглеводні – велика група канцерогенів, що утворюються внаслідок спалювання органічних речовин. Вона нараховує приблизно 200 сполук, що є найпоширенішими забруднювачами довкілля. Найвідоміший канцероген цієї групи – бензопірен. Щорічні світові викиди його в навколишнє середовище становлять орієнтовно 7 тисяч тонн. Канцерогени цієї групи здатні спричиняти в людини рак шкіри, легень, шлунково-кишкового тракту, центральної нервової системи та інших органів і систем.

Як відбувається накопичення канцерогенів у м’ясних і рибних продуктах?

Потрапляння канцерогенних поліциклічних ароматичних вуглеводнів у рослинні, рибні та м’ясні продукти відбувається з довкілля, забрудненого промисловими викидами, продуктами згоряння палива теплових електростанцій і автотранспорту. Слід однак зазначити, що в організмі тварин поліциклічні вуглеводні швидко розпадаються, через те в м’ясних, молочних і рибних продуктах їх вміст зазвичай невеликий.

Чи варто вживати в їжу копчені продукти?

Оброблення тваринних і рослинних продуктів димом для копчення, сушіння їх у сушарках, де як теплоносії використовують дим від двигунів внутрішнього згорання, призводить до накопичення в таких «оброблених» продуктах великої кількості канцерогенів. Тому, на думку науковців-онкологів, потрібно взагалі викреслити з раціону всі копчені продукти або вживати їх дуже рідко. Так, наприклад, банка копчених шпротів за вмістом поліциклічних ароматичних вуглеводнів є еквівалентною за канцерогенною дією на організм 60 викурених пачок цигарок.

Канцерогенні нітрозосполуки надходять у продукти харчування із забрудненого довкілля, в незначних кількостях вони містяться в копченому, в’яленому, консервованому м’ясі та рибі, темних сортах пива, маринованих і солених овочах.

Чи містять канцерогени сільськогосподарські продукти?

Найголовнішими забруднювачами їжі є попередники нітрозосполук – нітрати й нітрити. У результаті використання мінеральних добрив у сільському господарстві рослинна продукція містить доволі багато нітратів. Канцерогенна небезпека виникає тоді, коли вони відновлюються до нітритів у самих харчових продуктах або в організмі людини. У результаті нітрозування амінів і амідів, які теж надходять в організм з харчовими продуктами, виникають канцерогенні нітрозаміни. Їх синтез також самовільно відбувається в продуктах, які зберігаються за кімнатної температури, і, навпаки, призупиняється в продуктах, які зберігаються за низької температури в холодильнику. Синтез канцерогенних нітрозамінів в організмі з їхніх попередників відбувається в шлунку, кишечнику та сечовому міхурі, що може спричинити розвиток пухлин шлунку, стравоходу, печінки, нирок, сечового міхура й інших органів. Додаткове джерело надходження нітриту до організму – нітрит натрію, який застосовують у харчових продуктах як консервант у виготовленні ковбасних виробів. Він має канцерогенні властивості, тому харчові продукти, що містять цю речовину, не повинні бути в повсякденному харчуванні. Для мінімізації утворення нітрозамінів у харчових продуктах приготовлену їжу потрібно швидко охолоджувати, овочі зберігати не за кімнатної температури, а в холодильнику.

Чи можна вживати в їжу продукти, які трішки запліснявіли, наприклад хліб, що ледь почав псуватися?

Мікотоксини (продукт життєдіяльності пліснявих грибків), також небезпечний онкогенний фактор – потрапляє в харчові продукти внаслідок паразитування вищезазначених грибків на зернових, бобових, горіхах. Мікотоксини є надзвичайно стійкими і не руйнуються від нагрівання та кулінарного оброблення. Найбільш сильним канцерогеном із мікотоксинів є афлотоксин. Він може призвести до розвитку раку печінки, нирок і товстої кишки в дуже малих дозах. Якщо хліб, сир та інші продукти при зберіганні запліснявіли, то обрізання з них плісняви не допоможе уникнути дії канцерогенних мікотоксинів. Плісняві грибки дуже глибоко проникають у продукти, тому їх необхідно викидати, якщо ваше здоров’я вам дорожче. Також не слід давати запліснявілі продукти тваринам, адже мікотоксини здатні і в них спричиняти хвороби. Не купуйте про запас продукти харчування, які швидко пліснявіють! Арахіс, кавові зерна, горіхи, завезені з країн Південно-Східної Азії, переважно вирощені на ґрунті, зараженому пліснявою, і наслідком цього є те, що мікотоксини потрапляють у ці продукти.

Чи потрапляють у продукти важкі метали і чим це накопичення небезпечне?

Відомі всім важкі метали потрапляють у продукти харчування з довкілля (частіше виявляють свинець, миш’як, кадмій, хром, кобальт, нікель) переважно з водою, при використанні технічної води металургійних і хімічних підприємств для зрошування сільськогосподарської продукції, та з повітря, коли поля вирощування сільськогосподарської продукції розташовані в зоні впливу металургійних, хімічних підприємств і великих автомагістралей. Важкими металами однаковою мірою забруднені як рослинні, так і тваринні продукти. У разі тривалого надходження в організм людини важкі метали здатні накопичуватися та зумовлювати онкологічні хвороби. Миш’як призводить до раку шкіри, легень, сечового міхура, нирок, печінки, хром – до раку легень, шлунково-кишкового тракту, сечового міхура, свинець – до порушень репродуктивної системи, раку крові, хвороб центральної нервової системи, кадмій – до раку нирок і порушення функціонування гормональної системи організму, кобальт – до раку крові, нікель – до раку печінки, шлунково-кишкового тракту, крові.

Чи можна запобігти розвитку онкологічної хвороби?

Якщо з високою ймовірністю можна запобігти онкологічній хворобі, то потрібно зробити все від вас залежне, щоб не захворіти. Організм людини має природний захист від канцерогенів, він здатен самовідновлюватися й очищатися від них. Але з віком ця функція організму слабшає. Тому шанс захворіти на рак залежить не тільки від роботи організму, а й також від кількості канцерогенів, що потрапляють до нього, тому зменшення надходження канцерогенів в організм, зокрема й через харчові продукти, є реальною профілактикою раку.

Спілкувалася Ірина Осташко

Фото ілюстративне

Чернігівські