Рік тому під Торецьком поліг 43-річний чернігівець - тіло повернули після обміну

03 липня 2025 р. 08:49

03 липня 2025 р. 08:49

Дмитро Кузьменко

«КУРАЖ» - випускник Чернігівського ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою. Чоловік рік вважався зниклим безвісти, рідні до останнього плекали надії, але…

26 липня 2024 року під час виконання бойового завдання з оборони Батьківщини поблизу населеного пункту Торецьк Донецької області випускник Чернігівського ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою, командир третього стрілецького взводу другої стрілецької роти 405 батальйону молодший лейтенант Дмитро Кузьменко прийняв свій останній бій, повідомили на сторінці ліцею.

Місяці пошуків завершились звісткою —  в результаті обміну тілами, Дмитро був опізнаний за допомогою експертизи ДНК.

«Війна передчасно обірвала його життя. Молодий, щирий, мужній. Він був Воїном, людиною з відкритим серцем, завжди готовим підтримати, допомогти, вислухати. У його діях завжди відчувалася справжність, у словах — доброта, у погляді — глибока любов до рідної землі. Його шлях — це шлях хоробрості, вірності й самопожертви. Не заради слави, а з поклику серця 24 лютого 2022 року він став на захист свого рідного міста Чернігова, а згодом - і своєї країни. До останнього подиху залишався вірним присязі й бойовим побратимам», - йдеться у повідомленні вишу.

Людмила Цукренко:

- Спочивай з миром, наш Діметріо! Вічна памʼять!!! Сумуємо!!!

Ірина Колонтай:

- Вічна шана! Вічна слава герою!!! Дякую за захист!!! Ця клята війна забирає кращих!😥😥😥

Валентина Ілляшенко:

- Війна подарувала мені найкращих друзів! І зразу забрала. Здається, життя - це як лакмусовий папірець на  випробування хто ти є… Навіки в моїй пам'яті ...

Я могла тобі подзвонити в любий час доби і виплакатися і ти завжди підтримаєш, даси пораду ..

Найкращі йдуть перші ..

Маю велику надію, що на тому світі, де тобі легко, так як ти був дуже світлою людиною...ти відрізнявся від натовпу!

Плачу, що тебе вже немає ..

Ти був справжнім патріотом, вірним сином своєї землі, вірним сином неньки України! Ти настільки став рідною людиною .. Тепер наш обов'язок підтримати твою маму, сестричку…

Страшно, коли звонить мама і запрошує не на день народження, день весілля свого сина, а на похорона і так довго чекали, коли тебе привезуть! Царство Небесне і тільки світла пам'ять про тебе. Твоє ім'я буде присутнє в моїх молитвах! 🙏Колись знову побачимось!

Ірина Лавенецька:

- Понад 10 місяців невимовного болю очікування…

До рідного дому на щиті…

«КУРАЖ»…Сумна звістка принесла біль і у нашу родину

Ми всі тебе любили, любимо і будемо любити і пам'ятати. Твоє ім’я — назавжди серед тих, хто своєю жертовністю виборює наше право на життя, волю й майбутнє. Тебе приймає на вічний спокій твоя рідна земля, за яку ти боровся, за яку ти віддав найдорожче- своє життя.

Олена Стельмах:

- Він був нам кумом. Другом. Одним із тих, кого не забувають. Справжній. Прямий. Надійний. Таким він був у житті — і таким залишився до самого кінця. Загинув на війні, боронячи всіх нас. Він воював не за ідеї. А за своїх. За правду.

Сьогодні серце розривається.😭

Ми втратили не просто близьку людину — ми втратили частину себе.💔

Наш кум. Наш брат. Наш Герой. Ти назавжди в нашій пам’яті, у наших розмовах, у наших дітях. Ми розповідатимемо про тебе. Ми збережемо тебе в словах і вчинках.

Дякуємо тобі. Плаче душа, але дякує серце. Слава Тобі. Слава Україні.

Максим Лавенецький:

- Мій дядько загинув на війні з росією.

26 липня 2024 року під Торецьком під час бойового завдання був убитий молодший лейтенант Кузьменко Дмитро Олександрович, командир стрілецького взводу 405 батальйону. Йому було 43. Він довго вважався зниклим безвісти. Понад 10 місяців ми чекали бодай якоїсь звістки — і дочекались найстрашнішої. Його тіло повернули лише нещодавно, після обміну.

Росія вбила мого дядька. Як і тисячі інших українців. Це не “конфлікт”, не “операція”. Це геноцид. І ми не забудемо. І не пробачимо.

Я пишаюсь ним. Він був справжнім. Просто воїн, який робив свою роботу — до кінця.

Тепер він повертається додому. На щиті.

Твоя смерть не буде забута. І ми зробимо все, щоб ті, хто прийшли на нашу землю, відповіли за кожного.

Вічна слава. Вічна памʼять. Вічна лють.

Поховають Дмитра Кузьменка 7 липня у Чернігові.

"Час Чернігівський" писав про таке:

• Внаслідок важких поранень, отриманих на Сумщині, помер захисник
• На сході країни загинув 31-річний захисник із прикордонної громади Чернігівщини
• В один день громада втратила на фронті двох захисників. Воювали від початку повномасштабного вторгнення

Схожі новини

Чернігівські