Відкрив низку нових льодовиків та став ініціатором створення Канівського заповідника: історія вченого з Чернігівщини

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Відкрив низку нових льодовиків та став ініціатором створення Канівського заповідника: історія вченого з Чернігівщини

13 липня 2025 р. 09:36

13 липня 2025 р. 09:36

Найбільші його досягнення у вивченні льодовиків, їх походження та подальший розвиток, однак разом з цим він ґрунтовно досліджував зміни рельєфу Землі, їх історію, подальшу динаміку, вивчав четвертинні відклади, початок яких датується понад 2,6 млн. років тому і триває й досі, і доводив, що всі ці невидимі процеси, які відбуваються на нашій планеті, у т.ч. й її корі, мають кардинальний вплив і на навколишнє середовище, і на клімат, і, відповідно, й на життя на Землі.

Учасник багатьох геологічних експедицій з досліджень гір Тянь-Шаню, Південного Алтаю, Тарбагатаю, відкривач низки нових льодовиків. А ще – ініціатор створення Канівського заповідника та дослідник заповідника «Асканія Нова». Академік. Це – Володимир Васильович Різниченко, уродженець хутора Валентіїв (нині село у Ніжинському районі). В Україні займався вивченням геології, тектоніки, гідрогеології Волині, Середнього Придніпров’я, окремо дослідив Канівські гори. У своїй царині був багато в чому першим чи одним з перших.

Так, він є автором першої геолого – тектонічної карти Південного Алтаю, був одним з перших організаторів геологічної зйомки, одним з перших керівників Українського відділення Геологічного комітету, директором інституту геологічних наук. У 1923 р. подав доповідну записку у секцію охорони природи Сільськогосподарського наукового комітету України, де обґрунтував необхідність створення заповідника на берегових кручах Дніпра площею близько 10 кв. верст. За кілька днів колегія наркомату землеробства України, розглянувши її, розпочала роботу над створенням Канівського заповідника.

Серйозні наукові дослідження, напевно, надихали на створення поезій та політичних карикатур, які він, крім своїх наукових праць за фахом (понад 70) встигав писати та ще й друкувати у тогочасних виданнях (Літературно-науковому віснику, журналі «Шершень», різних газетах). Найчастіше використовував псевдонім Велентій (дівоче прізвище його матері), хоча були й інші – Гайд, Резниченко, криптоніми – Р-ко, В-й та ін. Цікаво, що з 1913 р. свої роботи на друк Володимир Васильович вже не віддавав.

Помер і похований у Києві у 1932 р.

Джерело та фото: https://chernihivregion.travel