вологість:
тиск:
вітер:
Менщина попрощалася з двома захисниками — Сергієм Ющенком і Євгенієм Ковалем
19 липня 2025 р. 20:12
19 липня 2025 р. 20:12
18 липня Менська громада провела в останню путь двох Воїнів — Сергія Ющенка з Мени та Євгенія Коваля з Покровського. Їхні історії — це біль, гордість і незламність. Двоє синів України віддали життя за свободу, справедливість і майбутнє.
18 липня Менська громада провела в останню путь Воїна, жителя Мени — Сергія Ющенка . Вшанувати пам’ять Захисника зібралися рідні, побратими, друзі, представники влади та небайдужі мешканці громади. Військовослужбовця поховали на центральному кладовищі в Мені з військовими почестями.
Сергій народився 11 липня 1992 року в Мені. Навчався в місцевій гімназії, згодом — у Сосницькому бухгалтерському технікумі. Працював баристою, зокрема у чернігівському ресторані «Сенатор», двічі їздив на заробітки до Чехії. Любив життя, музику, важкий рок, волейбол, мав багато друзів і мрій.
На фронт Сергія призвали 27 грудня 2023 року. Спочатку солдат, потім — молодший сержант, служив у 2-му десантно-штурмовому батальйоні 79-ї окремої десантно-штурмової бригади. Був командиром лінійно-кабельного відділення зв’язку. У вересні 2024 року отримав тяжке поранення під Костянтинівкою — внаслідок атаки авіабомби втратив ногу. Десять місяців тривав його шлях лікування і боротьби.
Попри біль і складне відновлення, Сергій не втрачав оптимізму. Мріяв ходити з протезом, відкрити власну кав’ярню. Востаннє побував удома 13 червня, а 11 липня відзначив своє 33-річчя. Помер 12 липня у медичному закладі на Вінниччині.
У цей же день на кладовищі села Покровське попрощалися з ще одним Героєм — Євгенієм Ковалем , жителем Покровського.
Євгеній народився 18 листопада 1980 року в селі Вільшане Сосницького району в багатодітній родині. Більшу частину життя присвятив будівництву мостів, понад 15 років працював у «Київмостобуді». Був добрим, відповідальним, працьовитим — справжній чоловік, батько, господар.
У перші дні повномасштабного вторгнення Євгеній проявив неабияку сміливість — урятував танк і його екіпаж, заховавши техніку на власному подвір’ї. А вже 25 лютого добровольцем пішов боронити Чернігів.
Служив у 162-му батальйоні 119-ї окремої бригади тероборони як гранатометник. Пройшов бої в Чернігові, Сумській області, на кордоні, у Серебрянському лісі. 11 липня 2025 року загинув під час бойового завдання поблизу населеного пункту Діброва Луганської області внаслідок ворожого обстрілу та атаки БПЛА.
У нього залишилися дружина і двоє синів.
Світла пам’ять Героям. Їхні імена назавжди залишаться у серці громади й у пам’яті вдячної України.
Джерело: susidy.city
Новини рубріки
Гроза, спека й сонце: якою буде погода в Ніжині наступного тижня
19 липня 2025 р. 17:27
Обстріли прикордоння та атака "шахедів": ситуація на Чернігівщині на ранок 19 липня
19 липня 2025 р. 17:13
Дві автівки не розминулися у Чернігові
19 липня 2025 р. 17:04