вологість:
тиск:
вітер:
Особливості поховання чернігівських князів і святих (Відео)
03 серпня 2025 р. 21:14
03 серпня 2025 р. 21:14
У «Чернігівському колегіумі» на території стародавнього Дитинця відбулася зустріч, присвячена пантеону чернігівських князів. Питання поховання правителів Чернігівського князівства дослідники вивчають уже багато років. І завдяки цим дослідженням зафіксовано, що Спаський собор був усипальнею для чернігівських князів, про це йдеться і в літописах.
«Серед усіх цих письмових пам’яток Лаврентіївський літопис є найбільш достовірним. І от ми, згідно з цими літописами, маємо згадки про поховання у Спаському соборі князя Святослава Володимировича, у 1076 році – князя Святослава Ярославовича, у 1115 році – князя Олега Святославовича, у 1151 р. – князя Ярослава Давидовича й у 1198 р. – князя Ярослава Всеволодовича. Вже з цього переліку можна побачити, що Чернігівський Спас був фактично престижною усипальнею представників князівської династії.»,- Олена Черненко, чернігівська археологиня, дослідниця Чернігівського Дитинця
Проте самої згадки, де саме поховані князі, в літописах нема. Загалом же традиція поховання князів у храмах походить із Візантії.
«Це поховання в храмі, або в прибудові до храму, з огляду на Візантійську традицію, і поховання в саркофагах. Сама традиція поховання в саркофагах походить зі згадок про поховання гробу Господнього в Єрусалимі. Вважалося, що Ісус Христос був похований у кам’яному саркофазі, звідси ця традиція ховати видатних осіб у саркофазі – фактично в кам’яному ящику.»,- Олена Черненко, чернігівська археологиня, дослідниця Чернігівського Дитинця
Поховання в саркофазі було доровартісним через сам матеріал, із якого його виготовляли.
«У традиції Русі саркофаги найчастіше виготовляли з плит рожевого сланцю, його видобували на Волині, потім везли до інших міст. Дуже багато цього каменю постачали до Чернігова, Києва. Одна плита такого каменю коштувала 3 гривні срібла, а сам саркофаг коштував десь 18 гривень срібла. Тобто це дійсно дуже дороге престижне елітарне поховання.»,- Олена Черненко, чернігівська археологиня, дослідниця Чернігівського Дитинця
Під час поховання звертали увагу на будову храму. Серед відомих храмів-усипалень у Чернігові є й Борисоглібський собор, де поховані святі мученики.
«У вівтарній частині в давньоруський період жодних поховань не було. Ховали в наосі або в нардексі. Ховали в отаких нішах, перекритих арочним перекриттям. Ці ніші називаються аркесолі. Можете побачити, що в Борисоглібському соборі такі ніші поховальні були в наосі храму, в його західній частині, а також були в галереях. Творці цього храму будували його від самого початку як усипальню, бо ці поховальні ніші були передбачені самим проєктом будівлі.»,- Олена Черненко, чернігівська археологиня, дослідниця Чернігівського Дитинця
Журналіст: Оксана Замятіна
Джерело: cheline.com.ua
Новини рубріки
Командир частини хотів продати трофейні танки та броньовик «Тайфун»?
03 серпня 2025 р. 18:40
