У Корюківці працює новий сімейний лікар Борис Ананенко. В нього є місця для укладання декларацій

16 серпня 2025 р. 08:33

16 серпня 2025 р. 08:33

У комунальному некомерційному підприємстві «Корюківський центр первинної медико-соціальної допомоги «Корюківський центр сімейної медицини» з 21 липня почав працювати новий сімейний лікар Борис Ананенко. Він наразі має вільні місця для укладення декларацій з пацієнтами.

Війна застала в Сумах

Борис Ананенко — наш земляк. Йому 29 років. Народився й виріс у Холмах, де нині мешкають його батьки. В родині він єдиний медик, тому всі надії на нього. Закінчив Медичний інститут Сумського державного університету ще до початку повномасштабного вторгнення російських окупантів в Україну, 2021 року.

Борис Ананеко Автор: Ірина Гайова

Там же, на Сумщині, проходив інтернатуру, за фахом — невролог. Війна внесла свої корективи у життєві плани починаючого лікаря. Як і багато українців, у лютому 2022 року, він, не роздумуючи, прийняв рішення стати на захист Батьківщини.

— Пішов я у місцеву територіальну оборону, був ротним медиком, — розповідає Борис Олександрович. — Участі в бойових діях брати не доводилося. Тоді Суми були майже повністю оточені. Лише один наш блок-пост давав змогу тримати сполучення з вільними територіями. А все навколо контролювали окупанти.

Коли ворог утік із північних областей, Борис Олександрович іще певний час трудився в інфекційному відділенні п’ятої міської лікарні в Сумах, а потім переїхав у Корюківку.

Неврологія й сімейна медицина

Корюківська лікарня придбала для молодого невролога житло — невеличку квартиру, де він мешкає разом із дружиною. Його друга половинка, Юлія, теж має медичну освіту — медсестра. Вони працюють разом у відділенні неврології та реабілітації.

Рішення здобути другий фах — стати сімейним лікарем, Борис Ананенко довго не обдумував. Щось наче підказало: йди вчися. Пів року в тому ж сумському медичному виші — і молодий лікар-невролог отримав іще одну спеціальність.

— Поруч зі мною медсестра Надія Іванівна Панірко — медикиня з великим досвідом, адже відпрацювала в корюківському медичному закладі 40 років. Маю все необхідне для роботи, навіть новий комп’ютер. Паралельно, за сумісництвом, продовжую працювати неврологом у відділені. Зранку на прийомі як сімейний лікар, а після обіду — в неврології.

У цьому відділенні стаціонару завжди великий наплив хворих, роботи дуже багато, спеціалістів бракує, тож не полишаю пост. Вдячний Тетяні Юріївні Батюк, яка з розумінням поставилася до мого наміру стати сімейним лікарем. Хоча їй, як завідувачці відділення, потрібні й потрібні нові кадри в цій непростій роботі.

Завдання сімейної медицини

Борис Ананенко вважає, що фах невролога неабияк допомагатиме йому в новій роботі. Нині все частіше приходять на прийом до сімейних лікарів люди, котрі перебувають на межі інсультів. І такі стани важливо вчасно розгледіти, щоб запобігти розвитку небезпечної хвороби.

А загалом лікар добре розуміє головні завдання сімейної медицини, які все більше спрямовані на профілактику хвороб, а не на лікування. Сімейний лікар має так організувати свою роботу, щоб запобігати захворюванням у своїх пацієнтів. А надто це стосується людей у віці, в яких літа лише додають хронічні недуги.

— Важливо мати детальну базу даних пацієнтів, а з хронічними хворими взагалі тримати постійний контакт, — переконаний Борис Ананенко. — Зустрічатися з такими людьми лікарю потрібно регулярно. Слід контролювати стан їхнього здоров’я з допомогою медичної апаратури, аналізів, візуальних спостережень.

Для цього хворим потрібно відвідувати медичний заклад хоча б раз у рік. Якщо ж це малорухомий пацієнт, бригада медиків має змогу виїжджати додому до нього. Але часто людина, коли явно не болить, не приходить на профілактичні огляди. Зрештою, це може призвести до поступового й непомітного загострення недуги, розвитку ускладнень, виникнення супутніх хвороб.

Завдання у сімейних лікарів — не допускати цього. А для цього треба працювати спільно, в одній команді: лікар і пацієнт. У нас є можливість виписувати хронічним хворим ліки або безплатно, або з частковою оплатою. Перелік таких медичних препаратів досить широкий, є й дуже дорогі. До речі, це теж привід завітати до сімейного лікаря, щоб розпитати, які з призначених їм ліків можна отримувати безплатно на постійній основі.

Нині у Бориса Ананека понад 400 укладених декларацій — в основному, з жителями міста Корюківка . Ще є 1000-1500 вільних місць.

У вільні години

Є у Бориса Олександровича хобі — риболовля. Зі своїми вудками та спінінгами може зрання сидіти у вихідний день на міських водоймах. Інколи виривається й трохи далі, наприклад, на Десну.

Своєї латки землі з дружиною не мають, тому у вільні години стараються підсобити рідним, які щедро діляться з «молоддю» урожаєм. Так і має бути. Проте робота лікаря й медсестри передбачає чергування, коли про повноцінні вихідні доводиться забувати. «Та це все нормально», — переконаний мій співрозмовник. Каже, головне, щоб усі були здорові!

Чернігівські