вологість:
тиск:
вітер:
«Остерський Бабин Яр»: у місті на Чернігівщині відбулася масова страта євреїв
Нещодавно в Острі згадували про трагічну сторінку історії міста. У «Книзі скорботи» за 2002 рік наведено прізвища 439 жителів Остра, які загинули у 1941–1943 роках. Серед них — 279 осіб єврейської громади.
Зокрема, зазначалося, що першими жертвами стали члени родини Рабичевих із Крехаєва, яких 7 жовтня 1941 року публічно стратили в Острі. А вже наприкінці жовтня було розстріляно 259 євреїв — так з’явився трагічний «остерський Бабин яр». У грудні 1941 року загинули ще п’ятеро осіб із родин Милиних і Рицліних. До квітня 1943 року намагалися врятуватися сім’ї Парташнікових та Рубєйкіних, яких переховували українські педагоги — Грабовські, Клименки, Ліждвої та Шахраї. Проте 25 квітня 1943 року німці виявили їх і розстріляли разом з українськими родинами — того дня загинули 30 осіб.
За словами Максима Блакитного, директора Чернігівського історичного музею ім. В.В.Тарновського, на Чернігівщині євреї почали розселятися більше в середині та в другій половині ХІХ століття. Селилися вони здебільшого в адміністративних центрах Городнянського, Новгородського, Ніжинського, Козелецького, Остерського й інших повітів Чернігівської губернії.
« Такою була політика стосовно розселення євреїв на території російської імперії.
Зрозуміло, що люди шукали кращої долі, займалися торгівлею, ливарництвом або якимось ремеслом. Але хтось із них прагнув будувати кар’єру, зокрема в Чернігівській губернії по цивільній чи військовій лінії. І тоді ж траплялися випадки, що євреї переходили з іудаїзму в християнство, аби мати можливість розвивати кар’єру, брати участь у політичному житті », – прокоментував «ЧЕЛАЙН» Максим Блакитний.
Між тим, у роки Другої світової Третій рейх дотримувався специфічної політики стосовно євреїв й інших національностей, зокрема ромів.
« Відповідно, у 41-му році не всі родини могли поїхати в евакуацію на схід радянського союзу. Не в усіх, особливо у звичайних людей без посад і можливостей, була така нагода. І відповідно, як німці окупували територію та встановили свою військову адміністрацію, ширилися трагедії, аналогічні Бабиному Яру. Розстріли почалися з осені-зими 41-го року. Так працювала ще каральна система німецьких нацистів. Зокрема і в Острі », – сказав Максим Блакитний.
Через деякий час після Другої світової війни історики, краєзнавці та дослідники почали досліджувати це питання. І на місці масових розстрілів почали з’являтися пам’ятні таблички або ці місця якось позначали.
« Згодом почали встановлювати конкретні імена розстріляних людей. Почався цей процес наприкінці 40-50-х років минулого століття. І більш масово – в роки незалежності України », – повідомив Максим Блакитний.
Ірина Осташко
Фото – Остерський краєзнавчий музей

Новини рубріки

Відзавтра маршрути №1, 26 і 27 повертаються на вулицю Самоквасова в Чернігові
16 жовтня 2025 р. 19:47

На Чернігівщині судитимуть адміністраторів вайбер-каналів, які допомагали уникати мобілізації
16 жовтня 2025 р. 19:19