18 млинів встановили на Іллінській горі на Чернігівщині (Фото)

03 листопада 2025 р. 14:41

03 листопада 2025 р. 14:41

Іллінська гора – одне з наймальовничіших куточків Сухополов’янської громади. Знаходиться вона в селі Боршна Валківського старостинського округу № 19.

За однією легендою, назва населеного пункту походить від назви лісів-борів, які в давнину розросталися по всій території.

Інша легенда – про те, що назва села походить від слова «борошно». На притоці річки Удай було багато водяних млинів, що перемелювали зерно на борошно. Більше того, за давніми переказами, колись у Боршні налічувалося 18 млинів. І під одним із них нібито відпочивав Тарас Григорович Шевченко, коли ішов із Густині через Боршну на Роменський шлях.

У нинішній час уже ніхто зі старожилів не пам’ятає, де саме були встановлені ці млини, до того ж не збереглося жодної світлини.

Між тим, місцеві жителі щороку влаштовують прибирання на Іллінській горі та не втрачають зв’язку зі своїм минулим. Тож цьогоріч на горі встановили 18 млинів – як згадку про давнє минуле.

« Торік ми на цій горі встановили гойдалку, а один місцевий майстер подарував нам один млин, виготовлений власноручно. Він у нього довго стояв у дворі, і в нас від минулого року зародилася ця ідея, аби популяризувати історію села, і передати її нащадкам, щоб молоде покоління знало, від чого походить ця назва, чому саме Боршна. І ми вирішили встановити ці млини вздовж алеї.

Два роки тому висадили липову алею: по одну сторону два ряди і по другу сторону. І вздовж цієї липової алеї встановили млини. Їх на сьогодні там 18 », – прокоментувала «ЧЕЛАЙН» Антоніна Нестеренко, староста Валківського старостинського округу №19 Сухополов’янської сільської ради.

Зрозуміло, що млини – декоративні, молоти борошно на них не можна. Окрім млинів і вже згаданої липової алеї, на горі висаджено багато кущів, які квітнуть білим кольором. І це не випадково.

« Оскільки борошно білого кольору, ми старалися висаджувати кущі, які квітнутимуть саме білим. Тому й вибрали липу, кущі сніжного ягідника, жасмину, білого бузку. А нещодавно, на суботнику висиджували кущі калини », – пояснила Антоніна Нестеренко.

Назву ж самої гори пов’язують з Іллінською церквою, яка колись там знаходилася.

Свято-Іллінська церква, як стверджують місцеві краєзнавці, спершу у ХVІІ ст. була невеликою капличкою. А через 100 років, наприкінці ХVІІІ ст., безпосередньо на горі збудували добротну будівлю з дерева – п’ятикупольний Свято-Іллінський храм із шостим куполом над дзвіницею. На жаль, його спіткала участь багатьох церков більшовицького режиму: 1944 року храм було переобладнано на сільський клуб і бібліотеку, а ще через декілька десятиліть – розібрано.

Проте й досі, як кажуть місцеві, на місці, де знаходився храм, легко дихається та відпочивається, бо простір вважається намоленим.

« Люди приїжджають туди з готовими ланчами, сніданками, вечерями. Сидять на обладнаних лавочках і відпочивають », – повідомила Антоніна Нестеренко.

Також, за словами старости, є бажання на місці, де була церква, встановити невеличку капличку. Але для цього, швидше за все, треба буде подаватися на грант, бо без грошей втілити в життя задумане неможливо. Однак наразі це тільки задуми.

Ірина Осташко

Фото – Сухополов’янська громада

Чернігівські