На лівому та правому березі Десни: скільки залізничних вокзалів було в Чернігові

18 листопада 2025 р. 19:15

18 листопада 2025 р. 19:15

Більшість залізниць в Україні, зокрема на Чернігівщині та в Чернігові, будували за часів російської імперії – наприкінці ХХ століття. Причому насамперед їх будували з військовою метою, аби перевозити війська, обладнання, спорядження, а також із метою торгівлі.

Зважаючи на географічне розташування Чернігова, залізницю треба було будувати так, щоб з’єднати Чернігів із Києвом.

« Саму гілку вели через Крути, довели до Десни, але через Десну вже не стали переводити, бо, напевно, це було дуже дорого. Адже треба було додатково будувати залізничний міст, оскільки з наявної інфраструктури був тільки дерев’яний міст, розрахований для інших потреб. А будівництво залізничного мосту потребувало суттєвих фінансових затрат. Тому залізницю довели до місця, де нині ми бачимо новозбудований автомобільний міст через Десну », – розповів Максим Блакитний, директор Чернігівського історичного музею ім. В.В. Тарновського.

За словами історика, в той час на території лівого берега Десни була залізнична станція, збудована наприкінці ХІХ сторіччя.

« Станція ця, або вокзал розташовувався в дерев‘яному простенькому приміщенні. А від вокзалу до Чернігова треба було їхати або йти дерев’яним мостом через Десну. І планів таких, щоб у самому Чернігові збудувати вокзал чи залізницю, не було, бо це вважалося дуже дорого », – пояснив Максим Блакитний.

Із залізничного вокзалу, що був на лівому березі Десни, до міста можна було дістатися переважно гужовим транспортом, тобто кінним: диліжансами або верхи, каретами, на возах чи бричках. Загалом треба було здолати відстань завдовжки три кілометри.

Плани щодо побудови вокзалу в самому Чернігові виникли під час Першої світової війни, на самому її початку або коли вона вже тривала. Знову ж таки, головним чином із військовою метою – перекидання військ.

« Планували будівництво спеціального залізничного мосту через Десну і, відповідно, вокзалу в Чернігові, приблизно в тому місці, де нині розташовується сучасний вокзал. Уже безпосередньо на правому березі Десни, щоб уже місто повністю було з’єднане. Але цим планам не судилося збутися, хоча були проєкти, розробляли відповідні кошториси, однак щось пішло не так, оскільки війна, інфляція. Напевне, не вистачило грошей », – припустив історик.

Міст через Десну зробили та відкрили аж у 1929 році. Відповідно, в той час побудували і вокзал уже в місті.

« Це була невеличка цегляна будівля. Але вона була значною мірою пошкоджена під час подій Другої світової війни, під час боїв за Чернігів, коли німці в 1943 році все бомбили. Тоді їх вибивали з міста, а вони намагалися в будь-який спосіб закріпитися, тому й були великі руйнування.

І вже тільки після Другої світової війни постала сучасна будівля залізничного вокзалу в Чернігові. Звісно, що перед початком зведення нової будівлі залишки старої розібрали », – розповів Максим Блакитний.

Відкрили сучасний чернігівський вокзал у 1951 році. Історик також розповів, що, за переказами старожилів, до будівництва вокзалу дійсно долучалися полонені німці.

« Як розповідали старожили, після завершення активних бойових дій на території Чернігова, а потім і війни, це в 44-му, 46-му, 47-му роках, біля сучасного вокзалу були бараки для полонених. І зрозуміло, що цих людей як фізичну силу залучали для того, щоб розбирати залишки будівель, які були пошкоджені чи зруйновані, аби підготувати майданчик для будівництва чогось нового.

Можна також припустити, що будівництво перших стін нового залізничного вокзалу також відбувалося за участі полонених. До того ж, окрім німців, ще були полонені угорці, яких у Чернігові була значна кількість. Відповідно, й табір для військовополонених був », – повідомив Максим Блакитний.

Ірина Осташко

Фото надані Максимом Блакитним

Головне фото з Мережі

Чернігівські