Відродження Спаса: в Софії Київській обговорили майбутнє спадщини Чернігова (Відео)

05 грудня 2025 р. 12:10

05 грудня 2025 р. 12:10

У Софії Київській відбулася презентація журналу «Антиквар», присвяченого чернігівському Спасо-Преображенському собору, його значенню в історії нашої державності. Тут обговорювали випробування, що випали на долю Чернігова та його історико-культурної спадщини, а також шляхи їхнього відродження й збереження. Організаторами заходу став національний заповідник «Чернігів стародавній» і журнал «Антиквар».

«Софія Київська є золотим стандартом нашої національної спадщини. Саме тому ми сьогодні тут говоримо про переосмислення нашого Спаса, адже поряд із Софією Київською це найдавніша збережена пам’ятка на території України. Це центр духовності, державності, а також пантеон князів. І саме тому ми намагаємося вивести її з тіні суто культової споруди, переосмислити її значення та вивести за межі регіональності. Перш за все це державний духовний і культурний осередок. І тому ми видали «Антиквар», у якому представили оновлену візію історії пам’ятки», — Інна Непотенко, заступник генерального директора Національного заповідника «Чернігів стародавній».

«Насправді ці два величаві об’єкти, які так переплетені родинними зв’язками, які так базово стоять у фундаменті нашої держави, очевидно, вони потребують всілякої уваги – і державної, і національної, і наукової», — Віктор Ющенко, третій президент України.

Софія Київська та Чернігівський Спас – це не лише князівські пантеони, але й найдавніші серед збережених в Україні місця пам’яті.

«Я вважаю, що це дуже символічно, що майже через 1000 років після початку будівництва і Спаса, і Софії – практично брата і сестри, – ми зібралися тут, у Софії Київській, щоб поговорити про проблеми Спаса. Тисячу років тому наша держава була поділена на Лівобережжя та Правобережжя зі столицями в Києві та Чернігові. І храми Спас і Софія – це були не просто храми, це були концептуальні символи структури держави тогочасної. Лівобережжя приймало на себе весь удар кочівників і, можливо, тому і зараз Лівобережжя зіштовхнулося сьогодні з цими новими-старими завойовниками», — Марина Семененко, депутатка Чернігівської міської ради.

Чернігівський Спас багато років перебував у ярмі московської церкви, і тільки тепер зміг його позбутися та почав відроджуватись від залишеного сміття.

« Коли кілька місяців тому я вперше зайшов до Спаса Чернігівського. На тебе дивляться темні копчені стіни. Отакий храм отримала сьогодні українська нація після 300-літньої московської окупації і духовної, і політичної», — Віктор Ющенко, третій президент України.

«Я дуже рада, що він повертається в лоно української церкви, в лоно державності, музейності, що він не як церква, де моляться московські попи, а як центр державності та духовності», — Неля Куковальська, генеральний директор Національного заповідника «Софія Київська».

Відродження та відновлення Чернігівського Спаса є надважливим завданням задля збереження історико-культурної спадщини Чернігова й України загалом. Сьогодні фахівці, меценати та політичні діячі говорять про Спаса як про символ витривалості, а про місто Чернігів – як про культурний щит України.

« Ми потребуємо не просто допомоги для Спаса, ми потребуємо стратегічних рішень для держави, бо якщо тисячу років тому літописці писали літописи про державу і завжди після Києва ставили Чернігів другим, можливо, це була не випадковість, не забаганка літописця, а свідомий задум сильної державної структури», — Марина Семененко, депутат Чернігівської міської ради.

«Я хочу, щоб Чернігів був не прифронтовим, як багато моїх прихильників питають, як я із маленькими дітками це все роблю у прифронтовому місті. Я хочу, щоб це звучало так: ми робимо це в культурній столиці України. І я вірю, що це можливо», — Ната Жижченко, співачка, композиторка.

У цей час, коли Україна знову проходить випробування, важливо пам’ятати, що наша спадщина — це не лише минуле, але й фундамент майбутнього.

Журналіст: Оксана Замятіна

Оператор: Сергій Бутько

Чернігівські