Життя за графіком відключень: як живе Чернігів в умовах обмеженого електропостачання (Відео)

12 грудня 2025 р. 08:42

12 грудня 2025 р. 08:42

У чернігівки Марини Лялеко є власний щовечірній ритуал, знайомий багатьом українцям: перед сном вона перевіряє графіки відключень світла на завтра, щоб хоча б приблизно спланувати наступний день. А вранці — переглядає їх ще раз, аби переконатися, що нічого не змінилося. І вже від цього залежить усе: робота, уроки дитини та звичайні побутові справи.

« Підлаштуватися під графік потрібно, тому що коли ти працюєш, діти навчаються і всі від чогось залежать, то, звісно, треба попрати, пропилососити. І все це, безумовно, підлаштувавшись під графіки відключень світла, бо за дві-три години тобі потрібно все це зробити», — Марина Лялеко – чернігівка.

А для Миколи Лялеко, сина родини, відключення світла означають обмеження в дозвіллі: без світла він не може ані подивитися улюблені мультики по телевізору, ані погратися з братом у звичні ігри.

За графіками живе й Наталія Широка. Щодня вона переглядає оновлення та намагається встигнути більшість справ, коли світло є.

« Відключають щодня, відключають на сім годин, потім дають на дві-три години – і знову на три відключають. Учора позачергово на дві години відключили. Дуже мало ми зі світлом буваємо», — Наталія Широка – чернігівка.

Дарина Баранова працює баристкою в одній із чернігівських кав’ярень. Вона розповідає, що протягом робочого дня в будинку, де розташований заклад, світло можуть вимикати кілька разів.

« Відключають нас дуже часто. Після обстрілів можемо по сім годин сидіти без світла, дуже часто вимикають», — Дарина Баранова – чернігівка.

Попри часті відключення світла, робота в цій кав’ярні не зупиняється. Коли електрику вимикають, працівники виносять на вулицю генератор і запускають його. Потужності достатньо, щоб заживити приміщення та продовжувати роботу у звичному режимі.

« На роботу можемо прийти і вже не буде світла, ми вже заводимо генератор. Потім, наприклад, чотири години є світло, а ввечері знову немає, то знову треба заводити генератор. Виносимо самі, заносити трошки важче, тому може приїхати власник і допомогти його затягнути. Вимкнули світло, тепер треба завести. Заводимо від ключа», — Дарина Баранова – чернігівка.

Утім, не лише місцевий бізнес пристосовується до графіків відключень. Чернігівці знаходять різні способи, щоб освітлити квартиру в умовах обмеженої електроенергії.

Наприклад, у сім’ї Марини Лялеко під час тривалих відключень світла користуються акумулятором від автомобіля: чоловік обладнав із нього невелику зарядну станцію для дому.

« Нескладна конструкція, але вона на якийсь період дає можливість заживити квартиру світлом. Це не на постійній основі, ми вмикаємо його, лише коли є гостра потреба. Оце сам акумулятор, просто автомобільний, звичайний, який підключений до інвектора. Це вже чоловік вивів від розетки подовжувач і от ми підключаємося. Це все підключається, натискається на кнопку і знову заживлена квартира. Такої установки вистачає, якщо тільки лампочки використовуються, то десь годин на вісім точно вистачить. Якщо ми підключаємо ноутбуки або планшети для навчання, то, звісно, він швидше розряджається», — Марина Лялеко – чернігівка.

Родина чернігівки Наталії Широкої знайшла власні способи освітлювати квартиру. Оскільки вартість генераторів чи екофлоу для багатьох родин надто висока, вони користуються гірляндами, ліхтариками та павербанками.

« Призвичаїлись. Це не найстрашніше. Ми повісили гірлянду, вона настрою ніякого не створює, але дає світло. Якісь акумуляторні лампи та ліхтарики. Так і живемо. Звикаємо так як є. Головне: щоб не літало над головами і щоб якомога швидше настала перемога та мир», — Наталія Широка – чернігівка.

Таліна Тарасенко

Чернігівські