вологість:
тиск:
вітер:
Оксана Маричева: "Домівка? Вона там, де безпечно та спокійно моїм дітям…»
З цією тендітною жінкою ми познайомилися ще у перший рік війни. Змушена через бойові дії виїхати разом з двома неповнолітніми дітьми в далеку й незнайому їй Носівку, ця тендітна жінка намагалася хоч якось облаштувати нове життя й водночас мріяла про повернення у свою рідну Серебрянку.
Серебрянка... Село на кордоні Луганської й Донецької областей, по правий берег Сіверського Дінця. Усього за кілька кілометрів від Сіверська, центру їхньої територіальної громади. Як би Оксані зараз хотілося піднятися на вершину їхньої Мар’їної гори, звідки розстилається розкішний краєвид на це оточене м’яким шовком зелених пагорбів та прозорою прохолодою річки мальовниче сільце… Чи хоча б пройтися знайомою вулицею, зустрітися з кимось з односільчан, розпитати їх про життя-буття, поділитися своїм, наболілим… Або ж ступити на власне подвір’я, де все таке рідне, близьке, знайоме - дім, сад, квітник. На жаль, ось вже понад три роки поспіль навіть такі маленькі людські радощі Оксані Маричевій недоступні...
Переселенці... Люди з цим статусом в незалежній Україні вперше з’явилися понад десять років тому, коли росія, чомусь вирішивши, що має право грубо втручатися у наше життя, забувши про всі канони людяності й добросусідства, підло напала на нашу суверенну державу, відібрала частину наших територій й заходилася встановлювати там свої порядки, з якими змирилися не всі. Позаду - мирне життя, дім, робота, друзі й рідня. З собою - біль і страх перед невідомістю...
-Пам'ятається, наприкінці нашого попереднього інтерв'ю Ви, Оксано, зізналися мені, що дуже хочете додому. Хоч на трішки, хоч на кілька днів. Зараз Ви не змінили своєї думки?
Катерина ГАВРИШ.
На знімках: такий рідний і тепер вже далекий Сіверськ; Оксана Маричева з Софією намагаються почати нове життя у Ніжині.
Джерело: nizhyn.city
Новини рубріки
Через рясні дощі в річках Чернігівщини очікується підвищення рівня води
24 вересня 2026 р. 17:27