вологість:
тиск:
вітер:
У Чернігові відбувся захід для дітей, чиї батьки – в полоні або закатовані росіянами
15 січня 2026 р. 18:37
15 січня 2026 р. 18:37
Діти полонених і закатованих у полоні захисників не мають почуватися знедоленими, навпаки – їм треба відчувати руку допомоги, підтримки, щирість і небайдужість.
До того ж, за словами чернігівця Олексія Анулі, який сам пережив жахи російського полону та повернувся, важливо не втратити дух побратимства, коли гуртом можна організувати заходи, збиратися, допомагати іншим.
« Оце для мене дійсно цінно. І мені хотілося б, щоб діти не просто отримали подарунок, тобто матеріальне благо, а й відчули, що нам – не байдуже, як складається їхня доля, які в них переживання, інтереси, мрії. Аби діти розуміли, що самовідданість їхніх батьків нами згадується, пам’ятається. І що ми готові підтримувати одне одного », – в коментарі для «ЧЕЛАЙН» зазначив Олексій Ануля.
Тож нещодавно з ініціативи Олексія Анулі в Центрі ветеранського розвитку НУЧК ім. Т. Г. Шевченка відбувся захід для родин захисників, дітей воїнів 21-го ОСБ, чиї батьки перебувають у полоні або закатовані. Під час заходу діти воїнів 21-го ОСБ отримали святкові подарунки, а разом із ними — радість, усмішки та відчуття турботи й уваги.
« Подібні зустрічі відбуваються щороку на різних локаціях. А 21-й батальйон – мій рідний, то діти побратимів – у пріоритеті.
Раніше це робив із власної ініціативи, за власні кошти. Зараз я намагаюся, щоб завдяки розповсюдженню моєї книжки відбувалося фінансування цих заходів. Щоб була суспільна користь цієї книги та підтримка дітям. Тому вдячний тим, хто давав мені можливість проводити презентації за кордоном, щоб усі за кордоном знали, що оце саме і є моя ціль.
Уже вдалося зібрати кошти за книжку, то заходи робимо не тільки до Нового року. Ми влаштовуємо їх на Великдень, на 1 вересня. Просто я мало звітую про зроблене.
Мені боляче, що дітей забувають після того, як їхні батьки загинули. Тому така ініціатива – це насамперед можливість для нас хоча б бачити, як діти товаришів підростають, як вони змінюються, які в них хобі. І для себе також важливо не черствіти. Мені енергія цих дітей дає наснагу », – розповідає Олексій Ануля.
Олексій Ануля також пам’ятає, як у полоні разом із товаришами з 21-го батальйону одне одному казали, що повернуться, давали обіцянки. Олексій Ануля повернувся і намагається виконувати обіцяне.
Ірина Осташко
Фото — Центр ветеранського розвитку
Джерело: cheline.com.ua
Новини рубріки
Уродженець Чернігівщини може очолити Київську митницю?
15 січня 2026 р. 18:33
На Чернігівщині внесли зміни до графіків погодинних відключень
15 січня 2026 р. 18:09