Кращий захисник футбольної команди воював на Донеччині. У громадах втрати

01 лютого 2026 р. 20:37

01 лютого 2026 р. 20:37

35-річний Микола Бець з села Сиволож Плисківської громади

У громадах Чернігівщини прощались із захисниками, які загинули на російсько-українській війні.

30-річний Денис Стародубець зі Сновська. У 2015 році брав участь в АТО та отримав статус учасника бойових дій. Працював в охоронній фірмі. На початку повномасштабного вторгнення повернувся на службу. З третього вересня 2024 року Денис Стародубець вважався зниклим безвісти.

Та 28 листопада 2025 року надійшло сповіщення, що чоловік загинув. Збіглися аналізи за ДНК.

* * *

43-річний Павло Телух народився в місті Павлоград Дніпропетровської області. Коли Павлу було 13 років, його сім’я переїхала до Прилук. Працював на різних підприємствах у Прилуках та Києві газоелектрозварювальником. На початку повномасштабного вторгнення активно займався волонтерською діяльністю. Долучився до лав ЗСУ 12 травня 2022 року. Мав позивний Шаман.

26 листопада у Дніпропетровської області був важко поранений. Помер у лікарні 27 листопада. У нього залишилися мати, брат, дружина та донька.

42-річний Андрій Нехай з села Олишівка. Брав участь в АТО, з початком повномасштабної війни повернувся до лав ЗСУ.

— Під час служби та виконання військового обов’язку його спіткала невиліковна хвороба, що передчасно обірвала життя, — повідомляють у громаді.

Поховали захисника третього грудня на «Газопровідському» кладовищі в Олишівці.

31-річний Артем Шудра з села Лемеші на Козелеччині. Останнім часом чоловік працював на заправці «ОККО» в Києві. У липні 2025 року його мобілізували. Загинув 24 листопада 2025 року на харківському напрямку. Попрощалися та поховали бійця в Лемешах Козелецької громади. У нього залишилися мати, сестра, брат і вітчим.

29-річний Сергій Титенко з села Петруші на Ріпкинщині. Був учасником АТО. У 2022 році обороняв Чернігів, був нагороджений медаллю «За оборону Чернігова». Воював і на інших напрямках. З літа 2025 року військового вважали зниклим безвісти. Згодом підтвердили, що Сергій Титенко загинув 30 серпня 2025 року під Покровськом. Попрощалися та поховали бійця в Петрушах. У нього залишилися батьки та донька-школярка.

39-річний Сергій Чміль з села Тупичів. У серпні 2025 року його мобілізували. Служив Сергій Чміль стрільцем-помічником гранатометника в аеромобільному батальйоні.

— На жаль, отримане поранення стало тяжким випробуванням. Лікарі боролися за його життя, але врятувати бійця не вдалося, — розповідають у громаді.

2 грудня 2025 року Сергій Чміль помер. Попрощалися та поховали захисника в Тупичеві.

54-річний Валерій Олексійчук народився в Криму. Пізніше родина переїхала до села Скрипчин Козелецького району. Працював у ТОВ «Будівельник ДБК» Києва. Воював з першого дня вторгнення.

У квітні 2025 року на фронті зазнав тяжких поранень та опіків. Помер 30 листопада 2025 року під час реабілітації. Поховали воїна в селі Скрипчин. У нього залишилися мати, сестра, брат, дружина та син.

35-річний Микола Бець з села Сиволож Плисківської громади. У 16 років він дебютував за дорослу збірну Сиволожа, грав 16 сезонів у складі місцевої команди ФК «Дружба». У 2021 році був визнаний кращим захисником команди за версією глядачів. Також був багаторазовим призером чемпіонатів Борзнянського району з футзалу.

Після початку повномасштабного вторгнення Микола Бець долучився до лав ЗСУ. Воював на посаді оператора відділення протитанкових ракетних комплексів взводу вогневої підтримки першої аеромобільної роти. Загинув 10 жовтня 2024 року біля села Гостре Донецької області. Понад рік вважався безвісти зниклим. Поховали Миколу Беця 8 грудня в селі Сиволож.

21-річний Роман Лопата з селища Добрянка. Після закінчення добрянського ліцею вступив до військового коледжу сержантського складу військового інституту телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут. У Костянтинівці Донецької області під час ракетного обстрілу 9 листопада отримав тяжке поранення. Помер 28 листопада 2025 року в лікарні. Поховали Романа Лопату в рідній Добрянці. У чоловіка залишилась мати.

41-річний Андрій Спода з Городні. Служив з 2008 року, був водієм-оператором. У 2016-2017 роках проходив службу в зоні проведення АТО на території Донецької та Луганської областей. Після повернення до цивільного життя працював у ТОВ ДП «Робін» на посаді верстатника. У 2018 році знову уклав контракт з ЗСУ.

9 червня 2024 року Андрій Спода зник безвісти. Згодом до рідних надійшло сповіщення, що боєць загинув того ж дня поблизу Донецької області. Поховали воїна 10 грудня.

Джерело : "Вісник Ч", авторка Ольга САМСОНЕНКО

"Час Чернігівський" писав про таке:

• Після тяжкого поранення повернувся на службу і загинув. У громадах втрати
• Загинув на Дніпропетровщині: у громадах втрати
• Після поранення втратив руку: Павлу Лепеню з Городні сниться Нью-Йорк
• Зідан загинув під Краматорськом: у громадах Чернігівщини втрати

Ще більше інформації читайте та дивіться на цифрових майданчиках "Вісника Ч":

• Фейсбук
• Youtube
• Телеграм
• Instagram
• Tik-Tok

Схожі новини

Чернігівські