На Чернігівському Валу іржавіють гармати: їхня історія та ймовірні причини корозії (Фото)

04 лютого 2026 р. 16:19

04 лютого 2026 р. 16:19

Легенда розповідає, що на Чернігівському Валу стоять шведські трофейні гармати. Мовляв, вони з’явилися після Північної війни і Полтавської битви. У легенді йдеться, що козаки Чернігівського полку брали участь у Полтавській битві. Прикривали тили. І як нагороду за участь у війні московський цар Петро деяку частину шведських трофеїв подарував Чернігівському полку.

Між тим, директор Чернігівського історичного музею Максим Блакитний вважає, що ця легенда не зовсім правдоподібна.

« Чернігівська фортеця існувала ще до подій Північної війни, і вона мала на озброєнні гармати ще з XVI ст. Гармати захищали фортецю до кінця XVIII ст. Але кількість гармат постійно змінювалася. Причому вони були різних калібрів, ваги та розмірів.

А як фортеці вже не було, гармати просто лежали на землі на території Валу. Їх бачив і Тарас Шевченко, про що згадував у своєму щоденнику. А відомий чернігівський художник Іван Рашевський зобразив ці гармати на одній із своїх картин », – у коментарі для «ЧЕЛАЙН» зазначив Максим Блакитний.

У той час гармати були встановлені не так, як сьогодні, але здебільшого на гарматній алеї. І упродовж понад 100 років їх переміщували з місця на місце.

Між тим, перші гармати саме для прикрашання Валу були встановлені у 1896 році. І були згадки, що серед тих гармат були й привезені з інших міст і містечок Чернігівської губернії. Розташування цих гармат також періодично змінювалося.

« Востаннє це відбулося до 30-ї річниці незалежності. У 2021 році на Валу відбулися ремонти, то гармати поміняли місцями.

А свого часу, на початку ХХ сторіччя, гармати стояли біля будинку Мазепи. Про це збереглися відповідні світлини. І до Другої світової війни частина гармат продовжувала там стояти.

Постаменти під лафетами гармат, на які їх встановлювали, змінювалися. Це почали робити наприкінці ХІХ сторіччя.

Взагалі самі гармати справжні, а металеві лафети, на яких вони стоять, – пізнішого часу. Якщо гармати переважно датуються XVII — XVIII століттям, то лафети — це ХІХ сторіччя », – розповів Максим Блакитний.

До речі, на сьогодні на Чернігівському Валу налічується 12 гармат. І чернігівці почали помічати, що вони іржавіють. Максим Блакитний каже, що більше ці процеси помітні на одній із гармат, причому в нижній частин.

« Деякі чернігівці почали звертати увагу на цю проблему і надсилати навіть відео і фото. Нам стало цікаво, бо і в музеї на зберіганні маємо гармати. І музейні працівники свого часу займалися дослідженням гармат. Але зрозуміло, що ми не фахівці в питаннях запобігання корозійним процесам.  Однак зі співробітниками музею ходили подивитися на гармати та висунули деякі версії.

Можливо, це наслідки температурних коливань, і коливань рівня вологи, адже гармати весь час стоять на вулиці. Може, причина в тому, що доріжку посипають реагентами, аби не було слизько. Тож хімічні сполуки, ймовірно, впливають на метал. Щось може бути в повітрі. Бо багато всякого над Чернігівщиною нині пролітає.

Також раніше бачив, як із гармат комунальні служби міста змивали різні написи, які навіщось роблять люди. А рідини не дуже добре впливають на старі речі.

Але це питання мають вирішувати фахівці. І здається, гармати вже на балансі заповідника «Чернігів стародавній », – зауважив Максим Блакитний.

Ірина Осташко

Фото надані Максимом Блакитним

Чернігівські