вологість:
тиск:
вітер:
У Чернігові на вулиці Гончій була кам’яниця Костянтиновича
26 лютого 2026 р. 15:52
26 лютого 2026 р. 15:52
Наприкінці ХІХ – в першій половині ХХ сторіччя в Чернігові і неподалік міста були такі споруди, як кам’яниці. Донині на Чернігівщині з кам’яниць збереглися будинок Мазепи на Чернігівському Валу, кам’яниця Лизогубів у Седневі, кам’яниця Полуботків у Любечі та кам’яниця Дараганів у Козельці.
Між тим, були й інші кам’яниці, що не збереглися до наших днів. До прикладу, на початку ХХ сторіччя в Чернігові за адресою: вулиця Гонча, 24, неподалік центру міста, була кам’яниця Костянтиновича, і збереглися дані про напівзруйновану кам’яницю родини Єньків на Валу.
« Кам’яниця – це мурована житлова споруда з каменю, цегли. Відповідно, і походження назви. Порівняно з дерев’яною будівлею кам’яниця – більш міцна й довговічна. Бо дерево горить у вогні, а камінь-цегла більш стійкий.
Загалом кам’яниці здебільшого будували в XVI — XVIII сторіччях, зокрема й кам’яницю Костянтиновича. Оскільки на Чернігівщині поклади каменю майже відсутні, то переважно робили такі споруди з цегли. І дозволити такі споруди могли собі лише заможні верстви населення. Зокрема, козацька старшина », – в коментарі для «ЧЕЛАЙН» зазначив Максим Блакитний, кандидат історичних наук, директор Чернігівського історичного музею ім. В.В. Тарновського.
Відомо, що Костянтиновичі були представниками козацької старшини, тобто людьми зі статками. Але їхня кам’яниця, порівняно з кам’яницею Лизогубів, трішки скромніша.
« До наших днів кам’яниця Костянтиновича не вціліла, після Другої світової війни її, певно, розібрали на будматеріали.
А в ХІХ сторіччі цей будинок використовували як господарську споруду насамперед для зберігання харчів. Бо в таких будівлях були капітальні підвали. Продукти в них могли зберігатися впродовж тривалого часу і не псуватися.
Перший поверх будівлі також могли використовувати для господарських потреб. А може, хтось там і проживав. Але якщо там проживати, то потрібно, щоб у будівлі була пічка, бо без опалення жити було б дуже холодно. У плані збереження теплоти дерев’яні будівлі значно кращі. Звісно, що їх також треба опалювати, але в дерев’яних будинках суттєво тепліше », – сказав Максим Блакитний.
Із фотографії кам’яниці, що збереглася, зрозуміло, що ця будівля розташовувалася серед інших будівель Костянтиновичів.
Фото, креслення й обміри кам’яниці зробив відомий мистецтвознавець Стефан Таранушенко. Він кілька разів бував у Чернігові та працював зі своєю командою архітекторів, художників і мистецтвознавців, що вивчала українську спадщину.
Ірина Осташко
Фото – Чернігівський історичний музей
Джерело: cheline.com.ua
Новини рубріки
Ворог завдав п’ять ударів FPV-дронами по селу на Чернігівщині
26 лютого 2026 р. 17:21
Вибух у Чернігові, який містяни чули в центрі і на околицях: що відомо
26 лютого 2026 р. 16:35
Відома чернігівська та українська модель Тетяна Рубан стала тіткою
26 лютого 2026 р. 16:30