«Людей хоронили просто на подвір’ях»: як Киїнка пережила лютий 2022 року (Відео)

28 лютого 2026 р. 18:37

28 лютого 2026 р. 18:37

«Киїнку «накрили» 28-го, якраз я потрапив під це накриття. Ми з сусідом стояли на вулиці. »,- Сергій Скрипко – мешканець села Киїнка

Сергій Скрипко — мешканець села Киїнка. Він добре пам’ятає 28 лютого 2022 року — день, коли їхній населений пункт уперше опинився під масованим обстрілом російських військових.

Тоді росіяни били по приміських селах Чернігова з реактивних систем залпового вогню «Смерч» і «Град». Найбільших руйнувань зазнали Киїнка та Павлівка. За інформацією оперативного командування «Північ», армія рф застосувала касетні боєприпаси. Снаряди влучали у житлові квартали, руйнуючи будинки та господарські споруди.

«У мене 28-го буде новий день народження. Наші «Гради» туди вистрілили, а потім сусід кричить: «Тікай». Я нічого не зрозумів, я кулею вскочив у підвал і воно якраз у підвал впало все, все завалилося. Я нічого не зрозумів, я вискочив, а все розвалене, нічого немає. Я побіг шукати дружину, оббіг усе, а її немає. Я прибіг на місце вдруге, воно знову як вибухне, мене знову відкинуло в підвал. А сусід побіг, то йому осколки попали у спину і він впав, але живий залишився. »,- Сергій Скрипко – мешканець села Киїнка

До 28 лютого в селі було відносно спокійно, згадує голова Киїнської сільської ради Андрій Головач. Уже 24 лютого до Киїнки почали переїжджати жителі Чернігова — люди шукали безпечнішого місця. У перші дні повномасштабного вторгнення вулицями села ще ходили люди, працювала сільська рада, життя трималося звичного ритму, попри новини про бойові дії в області.

«Частина населення з Чернігова переїхала до навколишніх сіл. Таким чином у нас також кількість населення збільшилася. Багато хто з міста приїхав, оскільки думали, що тут буде безпечніше. Бо в місті могло не бути електроенергії та тепла, а в селі, всі думали, що й опалення індивідуальне, й погріб у кожного є, а в ньому якісь продукти харчування. 28 лютого все, скажімо так, стало на свої місця, стало зрозуміло, як же будуть відбуватися події. Почули страшний гул, а потім почалися потужні вибухи – і тоді вже всі почали тікати та ховатися.»,- Андрій Головач – голова Киїнської сільської ради

Місцеві мешканці згадують: після обстрілу 28 лютого багато родин перебралися жити до погребів — це було єдине відносно безпечне місце.

Сергій Скрипко разом із дружиною також спустилися під землю того ж дня, коли їхній будинок зазнав руйнувань. У погребі подружжя прожило до звільнення Чернігівщини від російських військ — кілька тижнів у холоді, сирості й постійному напруженні, під звуки вибухів.

«У льосі було дуже важко, місяць ми там прожили, не хочеться згадувати. Все мокро, сиро, вода біжить. »,- Сергій Скрипко – мешканець села Киїнка https://www.facebook.com/share/p/1G5KLpZCFE/

« Обстріли були щодня. Частіші – це розпочиналися ввечері, після 8-ї години, потім вони трошки стихали, люди тільки заспокоювалися, вилазили з погребів. А о 4-й ранку розпочинався гул літаків і скидалися авіабомби. »,- Андрій Головач – голова Киїнської сільської ради

«Окрім 28 лютого, ще 6 березня міномети нас накривали. Ми сиділи в погребі 6 березня, а міни лягали поряд із нами, чуєш, як сарай тріщить, хата тріщить і падає. Все це ми відчували, хоч і в погребі були.»,- Сергій Скрипко – мешканець села Киїнка

У період активних бойових дій на території громади загинули 14 цивільних жителів, одна людина вважається зниклою безвісти. Ще 18 мирних мешканців зазнали поранень.

Загиблих ховали під обстрілами — це робили самі місцеві жителі, ризикуючи власним життям.

« Перші тіла, які були, ми ще возили їх у морг, морг приймав їх. А потім ми телефонували, а нам казали, що немає куди класти тіла, навіть якщо ви привезете, то ми їх не заберемо, адже нема куди класти. Тоді почали просто хоронити на подвір’ях. »,- Андрій Головач – голова Киїнської сільської ради

«Під час війни я хоронив… Над головами свистіло, а ми хоронили людей. Відкопували під хатами, я ж кажу, у людей, у «Ялівщині». Хоронили мало не щодня, як тільки обстріл, так і телефонують, що потрібно когось захоронити. Ну якщо потрібно, то робив.»,- Володимир Кравець – мешканець села Киїнка

«За цей період за час активних бойових дій на території було 14 загиблих цивільних, один зниклий безвісти, у Жавинці, четверо поліцейських загинули, а також військові були загиблі та 18 людей цивільних поранено. »,- Андрій Головач – голова Киїнської сільської ради

На початку квітня 2022 року Чернігівщина була звільнена від російських окупантів.

Жителі Киїнки змогли вийти з погребів і вперше за довгий час без страху піднятися на подвір’я. Попереду чекала інша реальність — зруйновані будинки, вибиті вікна, спалені дахи. Люди поступово почали розбирати завали та відновлювати свої оселі.

«За весь період було пошкоджено понад 1 тисячу 300 будинків, 68 – знищено повністю.»,- Андрій Головач – голова Киїнської сільської ради

«У квітні ми вийшли з льоху, я перейшов у літню кухню, затопили грубу… Це був рай. Це найприємніше, що я можу згадати з того, що було. »,- Сергій Скрипко – мешканець села Киїнка

« Станом на зараз основна робота з відновлення вже зроблена завдяки донорам. Спершу зайшли благодійники, які мали свою підрядну організацію, вони все дивилися, оглядали, розраховували, а потім перераховували кошти кожному власнику домогосподарства, а далі вимагали звіт. Частково давала матеріали ОВА, які ми надавали. Пізніше зайшла інша організація, вони працювали за іншою схемою, мали власну підрядну організацію, яка самостійно виконувала роботи. Вони йшли за тією ж схемою: ремонтували вікна, двері, дахи. Один із благодійників виділив понад 30 мільйонів гривень на відновлення, інша – орієнтовно 20, а потім уже запустилася програма «єВідновлення»,- Андрій Головач – голова Киїнської сільської ради

Чернігівські