12 метрів під землею: на Чернігівщині врятували собаку з колодязя

19 березня 2026 р. 19:48

19 березня 2026 р. 19:48

12 метрів під землею: на Чернігівщині врятували собаку з колодязя

Мешканці села Підлісне Кіптівської громади Чернігівського району дякують небайдужим людям і місцевим рятувальникам, які не дали загинути живій душі.

— Я живу в Чернігові, а в Підлісне щодня навідуюся — приглядаю за господарством і хатою матері, яку ми забрали до себе в місто, — говорить 61-річний Анатолій Надточій. — Увечері 6 березня телефонує мій однокласник Микола Надточій (ми не родичі, просто однофамільці). І розказує, що, проходячи повз сусідський двір, почув, що в колодязі… виє, гавкає собака. Він присвітив — на дні самі очі блищать. Добре, хоч води в колодязі немає, то песик не потонув.

Я знаю, що Микола дуже любить тварин, молоком від власної корівки підгодовує не лише своїх котиків, а й тих, що бігають біля магазину, іноді й моїм приносить (у мене і наші, і ще й сусідські приходять — усіх, мо, шестеро).

Ось Микола й питає: «Що робити? Може, ти завтра приїдеш із роботи і витягнемо песика?» А я кажу: «До ранку бідолаха може і пропасти: холод, голод, стрес…» Зрозумів, що треба діяти зразу, аби не було запізно. Зателефонував на 101, диспетчерка прийняла дзвінок. Тут мене набрав старший місцевої пожежної команди, розпитав, де той колодязь. Я пояснив.

Що було далі, розповідає сам 49-річний Сергій Ткаченко — начальник місцевого пожежно-рятувального підрозділу Кіптівської громади (у пожежній команді, крім нього, ще четверо чоловіків):

— За викликом о 18.40 ми виїхали своїм автомобілем утрьох — я, Юрій Бовша і Олександр Кирик. Той колодязь стоїть між двома подвір’ями — жилим і нежилим. Криницею ніхто не користується, бо вона вже без води. Завглибшки — десь 12 метрів.

Коли ми почали світити всередину, собачка спочатку гарчав. Ми взяли рятувальні мотузки, гачки і кошик. У нього поклали їжу (я прихопив із дому трохи каші з м’ясом). Спустили той кошик униз. Песик почав їсти. Ми думали, кошиком його й піднімемо. Але він не схотів залазити всередину. Тож ми мотузками його між лапками обережно зачепили і підняли. Спіднизу підстраховували кошиком, щоб песик не впав назад. Бо, якби зірвався, міг би травмуватися. Добре, що, падаючи в колодязь, він не покалічився — опинившись нагорі, побіг собі. Дістаючи чотирилапого, ми про всяк випадок наділи краги — спеціальні рукавиці, щоб собачка не прокусив, якщо раптом почне кидатися. А він нагорі став таким спокійним, навіть лащився.

Чий песик — ми так і не дізналися. Він тут уже давно бігає, його бачили на городах. Хоч і в нашийнику, але господаря в нього, очевидно, немає. Можливо, помер або виїхав, а його родичі просто відпустили песика. На жаль, таких безпритульних собак у нас бігає багато.

Сергій каже, що в їхній роботі це не перший порятунок тварини:

— Два роки тому ми діставали котика, який теж упав у колодязь. Цю криницю, з якої підняли песика, ми накрили дерев’яним щитом, щоб більше ніхто туди не втрапив. Але ж вистачає й інших нежилих хат, де теж є відкриті колодязі.

Тож і рятувальники, й Анатолій Надточій звертаються до мешканців громади з проханням перевірити й позакривати колодязі — свої або закинуті по сусідству.

— Адже в них може впасти не лише тварина, а й людина. Скоро літо, дітки поприїжджають у села, гратимуться. Натраплять на відкритий колодязь, і не дай Боже лиха… — застерігає Анатолій Іванович.

Джерело: " Гарт ", авторка Аліна КОВАЛЬОВА

"Час Чернігівський" писав про таке:

• Чернігівські рятувальники визволили кішку з цокольного поверху книжкового магазину
• Чернігівська зооволонтерка рятує сов: вже третя за сезон
• У селищі врятували молодого лебедя: що сталося і хто подбає про птаха

Схожі новини

Чернігівські